Ткачук Іван Васильович
Іва́н Васи́льович Ткачу́к (25 вересня 1891, П'ядики Коломийського повіту на Галичині (нині Коломийського р-ну Івано-Франківської обл.) — 9 жовтня 1948, Львів) — український прозаїк лівого спрямування, журналіст, літератор.
Іван Ткачук | |
Стаття у Вікіпедії | |
Роботи у Вікіджерелах |
Цитати
ред.В 1914-ім році мав виїхати до Америки до рідного брата й сестри, але з вибухом війни закрились кордони і я вступив добровільно до українських січових стрільців в складі австрійської армії. В 1917 р. виїхав на придніпрянську Україну до Київа. Після розпаду Австрії повернув до Галичини, служив у галицькій українській армії (українсько-польська війна в Галичині 1919-1920 р.)[1]. |
В часі 1916-1920 рр. більше малював, а писав тільки записки учасника війни і революції (все пропало в часи походу польської армії на Київ 1920 р.). З малюнків надруковано декілька вінєт в календарі «Просвіта» — Львів 1916 і 1917 рр. та в альманахах українських січових стрільців («Червона калина» та інші) 1916-1917 рр., а два малюнки вийшли окремими поштовими листівками. Після втрати всіх малюнків в часі воєнних подій майже зовсім покинув малювати і знову взявся за літературну працю[1]. |
В 1924 році вступив у члени літературної організації «Плуг». У 1927 р. вийшов з «Плугу» як один із організаторів першого всеукраїнського з'їзду пролетарських письменників і на цьому ж з'їзді вступив до новоз'організованої літературної організації ВУСПП та залишився в цій організації й досі. Одночасно є членом літературної організації революційних письменників «Західня Україна» з самого початку її існування[2]. |
Примітки
ред.- ↑ а б в Автобіографії, 2015, с. 409
- ↑ Автобіографії, 2015, с. 410
Джерела
ред.- Самі про себе. Автобіографії українських митців 1920-х років/ Упоряд. Раїса Мовчан. — Київ: Кліо, 2015. — 640 с. — ISBN 978-617-7023-36-3