Чорногуз Олег Федорович

український письменник

Оле́г Фе́дорович Чорногу́з (нар. 1936) — український письменник, журналіст, редактор журналів «Перець» та «ВУС», автор численних книжок гумору та сатири.

Чорногуз Олег Федорович
Стаття у Вікіпедії

Цитати

ред.
  • Ніколи нічого не вигадуйте. Придивіться до людей, які вас оточують, і ви побачите, скільки у них дивацтв.
  • Головне — будь Людиною!
  • Час обмежений, а бажання безмежні.
  • Про вади своєї країни говорять тільки ті, кому вона не байдужа.
  • Держава як людина: у неї теж своя доля.
  • Мистецтво вимагає жертв, але взамін, бува, дає безсмертя.
  • Усі народжуються вільними, а рабами стають згодом.
  • Хай краще пухнуть кишені від грошей, ніж голова від думок.
  • Головне в житті — сісти у правильний вагон і не потрапити на очі начальника поїзда.
  • Ніщо так не зближує людей як випивка і добра закуска.
  • Жінка — це кімнатна квітка. Вона любить затишок, сонце і нормальну температуру. Коли ж цього нема — вона в'яне за кращим, ніж ви, садівником.
  • Людині завжди не вистачає того, чого в ній самій нема.
  • Вчитися і любити ніколи не пізно.
  • Де приємне закінчується, там закінчується любов.
  • У вагоні було порожньо, як у кишені наприкінці місяця.
  • У людини все повинно бути чистим: тіло, очі, душа і обов'язково зуби.
  • Він був у тому віці, коли його ровесники діють відчайдушно, швидко і нерозсудливо.
  • Зося ніколи не мала своїх думок, а брала напрокат чужі, але користувалася ними рідко і майже не зловживала.
  • Вона належала до тих безневинних створінь, котрі вбирали в себе все без винятку, неначе морська губка.
  • Чоловіка біля себе можна утримати лише таїною усіх таїн, - повторювала Королева Марго. - Чоловіки, як ті вчені, поки не розкриють усе до кінця - не заспокояться.
  • Вік живи, а жінку все одно до кінця не пізнаєш.
  • Кохання, як і телеграма, не завжди знаходить своїх адресатів.
  • Є дві категорії молодих людей - тих, хто несподівано йде до загсу: одним цей похід ввижається вічним засланням, звідки уже ніхто ніколи не вертається, другі йдуть сюди, як до суду, перед цим побувавши в досвідченого адвоката, котрий запевнив, що вирок таки буде, але умовний.
  • В одну річку двічі зайти не можна, але можна зайти двічі в одні й ті ж штани.
  • Жінки усе розуміють і трактують по - своєму. Тому інколи, слухаючи їх, мимоволі констатуєш: "Як вони вчили логіку - видно. Але як вони примудрилися її скласти - невідомо навіть екзаменаторам".
  • Завтрашній день для того й існує, щоб виправляти сьогоднішні помилки.
  • Платонічне кохання - це заочна гра на більярді.
  • Такі жінки, як ви, віддають сьогодні ключ від свого серця, щоб завтра на ньому поміняти замок.
  • Я ніколи не ображаю жінок і не принижую їх. Не раджу робити цього й вам. Жінки цього не пробачають, як італійська мафія.
  • Без гарних пригод, як без гарних жінок, жити не можу.
  • Я свої зуби, як моряк бляху, у чистоті тримаю.
  • У нашому селі для моїх черевиків ще не проклали асфальту.
  • Він нагадував стару грамофонну пластинку, котру крутять щодня, оскільки в квартирі немає іншої.
  • Я не летюча миша і не сова. Уночі не бачу. Тільки відчуваю.
  • Ми, жінки, видно, всі однакові. Тих, хто нас по-справжньому кохає, не любимо, а за тими, хто на нас дивиться, як на іграшки, помираємо.
  • Самосуди, як і вузькі штани, тепер уже не в моді.
  • Академія перед такими безсила.
  • Ні, диплом з відзнакою таки культури не додає.
  • Гроші - це свобода і незалежність.
  • Таємниці існують для того, щоб їх розкривати.
  • У цьому житті усі артисти. Ви тільки придивіться. Кожний грає свою роль у силу своїх можливостей.
  • Ілюзії і життя - то абсолютно різні речі.
  • Двічі одружуватися - це розкіш. Це все одно, що брати у кредит дві дорогі речі на одну малу зарплату.
  • Який може бути гонор, коли йдеться про гроші?
  • У житті дорослих трапляються хвилини, коли вони несподівано стають дітьми. Їх охоплює така радість, яку ми найчастіше називаємо телячою. Вона засліплює на деякий час свідомість, потьмарює розум, і в такі хвилини втрачається контроль над почуттям. Ніяка сила не примусить у той момент глянути на себе очима перехожого, щоб побачити свою дитячість, засоромитися і перестати дуріти. Це трапляється найчастіше тоді, коли замість гарбуза ви одержуєте від коханої поцілунок. Або, чекаючи догани від начальства, дістаєте позачергово путівку на курорт. Чи несподівано знаходите гроші, які давно вважали загубленими.
  • Життя - це не вічний карнавал, куди прийшов ти погостювати і повеселитися. Життя - тимчасова мандрівка у світ, повний пригод, боротьби і несподіванок.
  • Від старості й кохання нікуди не сховаєшся.
  • Краса і розум — це ті два антиподи, які майже ніколи не знаходять місця в одній особі. Особливо тоді, коли та особа жіночого роду.
  • Коли у жінки говорить серце, тоді в неї мовчить розум.

Джерела

ред.
  • Мудрість віків: вибр. афоризми / упоряд. М. О. Пушкаренко. — К.: Богдана, 2009. — С. 72.