Чумак Василь Григорович
Васи́ль Григо́рович Чума́к (*25 грудня 1900 (7 січня 1901), Ічня, Борзенського повіту — †21 листопада 1919, Київ) — український поет, публіцист, революційний, громадський і культурний діяч.
Чумак Василь Григорович | |
Стаття у Вікіпедії | |
Роботи у Вікіджерелах | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Цитати
ред.Почав друкуватись у 1917 році: в ч. 176 газети «Земля и Воля» (Харків) була уміщена перша друкована поезія «До праці!». Далі співробітничав в цій же газеті і в «Новій Громаді». |
З поезії
ред.- (До праці // С. 65)
- Вимережить пісню — голубині крила,
щоб у ній блакитно далечінь замріла,
щоб у ній заграло шумовиння трав,
я слова таємні у степу збирав.
- («Вимережить пісню…» // С. 95)
- Далі, о, далі звідсіль!
Махом останніх зусиль
Рвати кайдани гнилої моралі
І далі!.. І далі!.. І далі!..
- (Далі! // С. 67)
- До великої праці ставаймо,
Хай лютує кривавий деспóт.
І поможе нам той, хто все баче,
Хто пригноблений баче народ.
- (На Новий рік // С. 50)
- Ми — жах. Ми — караючий гнів.
Ми молимся культу вогнів. —
і хто є відважний, і хто нас поборе?…
Ми — тіни. Ми — криця. В обіймах імли
Ми гімни тобі заплели,
червоний тероре!
- («Заспів» // С. 49)
- Мов шляхи-плюші переплелися,
дві душі моїх зійшлися,
і чого я прагну: чи спокою,
чи гучного бою?
- («Дві душі…» // С. 77)
- Не вам, плазуючим в багні,
Брудним, підпилим крамарям,
Гасить священнії вогні
І підтинати літ орлам,
Не вам, не вам!
Ви хижий птах, що будить жах,
І не за вами певний шлях!
- (Не вам! // С. 66)
- Роки минають, за ними другі,
Правда за гратами спить,
Тіль недоля гуля навкруги,
Вкраїна мовчала й мовчить…
- (Пісні минулих часів. ІІ. // С. 47)
Про Василя Чумака
ред.Василь Чумак улив свій голос у дзвінкоголосий хор молодих, енергійних, окрилених революцією. «Я — дужий народ, я молодий!» —золотим гомоном озивався молодий Тичина. «Ми — тільки перші хоробрі, мільйон підпирає нас», — декларував Василь Блакитний. «Сіємо — сіємо — сіємо буйні червоні цвіти», — засівав Василь Чумак[3]. — «Його вбили на світанку»//«Молода гвардія» 20.11.1964 |
|||||
— В'ячеслав Чорновіл |
Як писав один з критиків, вірші Чумака «сповнені усміхненої любові до життя». В ім'я життя він сміливо глянув в очі смерті. |
|||||
— В'ячеслав Чорновіл |
Примітки
ред.- ↑ Автобіографії, 2015, с. 470
- ↑ Датується за супровідним листом
- ↑ а б Чорновіл т.1, 2002, с. 180
Джерела
ред.- Чумак, Василь. Червоний заспів: Поезії. Оповідання і нариси. Статті та рецензії. Засідання дитячого гуртка «Музо, геть», п'єса-шарж. Автобіографічні матеріяли. Спогади про поета / Упоряд., авт. передм. та приміт. Іван Ільєнко. — К.: Дніпро, 1991. — 364 с.
- В'ячеслав Чорновіл. Твори у 10-ти томах. Том Уклад. Валентина Чорновіл. — Київ: 2002. — 680 с. — ISBN 966-7332-87-X
- Самі про себе. Автобіографії українських митців 1920-х років/ Упоряд. Раїса Мовчан. — Київ: Кліо, 2015. — 640 с. — ISBN 978-617-7023-36-3