Відкрити головне меню

Вікіцитати β

Чумак Василь Григорович

український поет, публіцист, революційний, громадський і культурний діяч

Васи́ль Григо́рович Чума́к (*25 грудня 1900 (7 січня 1901), Ічня, Борзенського повіту — †21 листопада 1919, Київ) — український поет, публіцист, революційний, громадський і культурний діяч.

Чумак Василь Григорович
Чумак В.jpg
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії
Wikisource-logo.svg Роботи у Вікіджерелах
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

ЦитатиРедагувати

  • Більше віри, що повстане
    Люд яремний, люд німий,
    Що настане час, настане,
    Бризнуть промені в пітьмі.
(До праці // С. 65)
  • Вимережить пісню — голубині крила,
    щоб у ній блакитно далечінь замріла,
    щоб у ній заграло шумовиння трав,
    я слова таємні у степу збирав.
(«Вимережить пісню…» // С. 95)
  • Далі, о, далі звідсіль!
    Махом останніх зусиль
    Рвати кайдани гнилої моралі
    І далі!.. І далі!.. І далі!..
(Далі! // С. 67)
  • До великої праці ставаймо,
    Хай лютує кривавий деспóт.
    І поможе нам той, хто все баче,
    Хто пригноблений баче народ.
(На Новий рік // С. 50)
  • Мов шляхи-плюші переплелися,
           дві душі моїх зійшлися,
    і чого я прагну: чи спокою,
           чи гучного бою?
(«Дві душі…» // С. 77)
  • Не вам, плазуючим в багні,
    Брудним, підпилим крамарям,
    Гасить священнії вогні
    І підтинати літ орлам,
           Не вам, не вам!
    Ви хижий птах, що будить жах,
    І не за вами певний шлях!
(Не вам! // С. 66)
  • Роки минають, за ними другі,
    Правда за гратами спить,
    Тіль недоля гуля навкруги,
    Вкраїна мовчала й мовчить…
(Пісні минулих часів. ІІ. // С. 47)

ДжерелоРедагувати

  • Чумак, Василь. Червоний заспів: Поезії. Оповідання і нариси. Статті та рецензії. Засідання дитячого гуртка «Музо, геть», п'єса-шарж. Автобіографічні матеріяли. Спогади про поета / Упоряд., авт. передм. та приміт. Іван Ільєнко. — К.: Дніпро, 1991. — 364 с.