Щурат Василь Григорович
український педагог, літературознавець, поет і перекладач
Васи́ль Григо́рович Щурат (*24 серпня 1871, Вислобоки — †27 квітня 1948, Львів) — український педагог, літературознавець, поет і перекладач.
| Щурат Василь Григорович | |
| |
 Стаття у Вікіпедії
| |
 Роботи у Вікіджерелах
| |
 Медіафайли у Вікісховищі
|
Цитати
ред.- Про душу не мов мені, мила,
- Подай коралеві уста,
- Рам'ям обвинись щосила,
- Красуне, сміхуне пуста.
- Я в душу красуні не вірю,
- Я вірю в красуні уста!
- («Про душу не мов мені, мила…»)
- Вечірній час — чудовий час:
- Рожевий світ на небі згас,
- А таємничий сумерк ляг
- На горах, борах і полях.
- («Вечірній час»)
- Вийду я в поле. Може ще вбита
- Мрія воскресне! Йду над ручай.
- Тихо дрімає сірий лан жита,
- Річка так тихо шепче, спить гай.
- («Вийду я в поле…»)
Тоді то, зараз при першій зустрічі з Драгомановим, вийшла в нас постанова видавати при найблизшій спромозі у Львові літературно-науковий журнал, що мав зватися «Живе слово», а опісля був названий «Житєм і словом». Серед міркувань, чим би малося заповнити журнал у першім році, Франко згадав про мій переклад «Пісні про Роланда», але був тої гадки, що можна було б його почати друкувати щойно в дальших книжках журнала, як менше актуальну річ. Та Драгоманов, почувши, що переклад готов, рішучо заявився за тим, щоб друкувати його зараз[1]. — Передмова перекладача до «Пісні про Роланда», Львів, 1918 |
Примітки
ред.- ↑ Драгоманов, 2012, с. 264
Джерела
ред.- І. С. Гриценко, В. А. Короткий. Михайло Драгоманов у спогадах. — Київ: 2012. — 312 с. — ISBN 978-966-0606-29-6
