Переклад

відтворення оригіналу засобами іншої мови із збереженням єдності змісту і форми
Вікіпедія
Дивіться у Вікіпедії:

Пере́клад — відтворення оригіналу засобами іншої мови із збереженням єдності змісту і форми.

Translate-Button-White.jpg

ЦитатиРедагувати

  •  

Більшість людей вважає, що в перекладі перекладач створює еквівалентний твір іншою мовою. Я з цим не погоджуюся. Сказала б, що перекладач створює певну інтерпретацію іншою мовою. Коли говорити саме про такий підхід, можемо собі дозволити зробити переклад з різних ракурсів. Впевнена, що немає чогось такого, як еквівалентний твір іншою мовою. Це нам показує інша структура мови, а також слова, що мають зовсім інші контексти й не перекладаються повністю. Цілковитої еквівалентності в перекладі і прозового, і поетичного твору іншою мовою немає[1]

  Клаудія Дате
  •  

Володію російською зі словником, французькою, гінді, іспанською, банту та іншими з перекладачем[2].

  Володимир Колєчицький
  •  

Безумовні і незаперечні закони музичного світу вимагають, щоб німецький текст французької опери у виконанні шведських співаків перекладався на італійську мову для зручності англомовної аудиторії[3].

  Едіт Уортон
  •  

Є речі, які значно неперекладніші за інші. Я говорю не про ті речі, для яких немає назв і про які є сенс лише мовчати, а про ті, які весь час перекладають, але сенс частково лишається спотвореним. Є речі, які складно пережити, а є такі, які складно повністю передати, з усією широтою значення. Власне, те саме відбувається з перекладом. Неперекладне — це ознака відмінності мов, культур та світоглядів. Ми дуже мало речей перекладаємо точно[4].

  Барбара Кассен
  •  

Переклад, зрештою, служить для вираження центральних взаємних відносин між мовами... Мови не чужі одна одній, але взаємопов’язані між собою у тому, що хочуть висловити[5].

  Вальтер Беньямін
  •  

Переклад – це своєрідне вишуковування твору у мові перекладу, його відтворення наявними засобами цієї мови, а також винайдення нових. Цікаво спостерігати, як мова перекладу змінюється в ході цього квесту. До прикладу, під час роботи над перекладом книги Болеслава Лесьмяна «Садбожий спалахненець» Маріанна Кіяновська фактично створила в українській мові окремий особливий синтаксис і кілька тисяч неологізмів[6].

  Юлія Мусаковська
  •  

Перекладачі — поштові коні освіти[7].

 

Переводчики — почтовые лошади просвещения.

  Олександр Пушкін
  •  

Російські перекладачі з англійської — осли освіти[7].

 

Русские переводчики с английского — ослы просвещения.

  Володимир Набоков
  •  

Трудно зважити, що більше розвиває мову, чи самостійне писання, чи переклади; здається, однак, що переклади, бо пишучи самостійно, автор, при недостачі якого слова, може обминути його, чи обернутись як іначе, — перекладач же мусить дошукувати власне такого-то слова, чи відповідного виразу, щоб було передано власне те, що хотів і як хотів сказати автор-первотворець[8]. — «Зоря», 1895.

  Олена Пчілка
  •  

Мало що на світі може зрівнятися з нудьгою, яку викликає в нас хороший переклад[7].

  Марк Твен
  •  

Як ми взагалі можемо наважитися перекладати поезію? Мені здається, що єдиний шлях — створювати кілька перекладів одного тексту. Коли беремося перекладати, маємо тримати в голові, що це не буде еквівалентний твір іншою мовою, а можуть бути різні інтерпретації тексту. Скажімо, якщо один і той самий твір перекладають троє різних перекладачів, то в кожного буде авторський переклад, багато в чому несхожий на інші, бо на його рішення впливає не лише знання мови, а й особистий досвід, простір проживання, історичні події його покоління тощо. Можемо порівнювати підходи, те, що кожен перекладач побачив у цьому творі — і так наблизитися до тексту оригіналу. Маю глибоке переконання, що ми мусимо трактувати переклад ширше, ніж сьогодні заведено[1].

  — Клаудія Дате
  •  

Я дивлюся на мову радше під цим кутом, тези Гумбольта мені ближчі. Тому мене цікавить переклад. Не для того, щоб перекладати літературу з мови на мову, а щоб висловлювати різноманітність. На мою думку, переклад — це вміння оперувати різноманітністю, відмінностями[4].

  — Барбара Кассен

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б Клаудія Дате: «Завжди потрібно запитувати себе, навіщо ми перекладаємо та що література має нам показати»
  2. Душенко К. В. Большая книга афоризмов. Изд. 5-е, исправлен­ное. — М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001.— С. 307
  3. Душенко К. В. Большая книга афоризмов. Изд. 5-е, исправлен­ное. — М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001.— С. 539
  4. а б Барбара Кассен: «Переклад — це вміння оперувати різноманітністю»
  5. Перекладаючи українську культуру. Кому і за що вручатимуть першу премію Drahomán Prize
  6. #PEN_TEN: Інтерв’ю з Юлією Мусаковською
  7. а б в Душенко К. В. Большая книга афоризмов. Изд. 5-е, исправлен­ное. — М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001.— С. 577
  8. М.Косач, 2017, с. 227

ДжерелаРедагувати

  • Михайло Косач (Михайло Обачний). Твори. Переклади. Листи. Записи кобзарських дум / Упоряд. Мірошниченко Л. — Київ: Видавничий дім «Комора», 2015. — 2017 с. — ISBN 978-617-7286-26-3