Ізабелла Андреіні

Ізабелла Андреіні (вроджена Ізабелла Каналі, 1562 – 10 червня 1604), також Ізабелла Да Падова — італійська акторка і письменниця.

Ізабелла Андреіні

Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

Мене не втомлює прагнення слави, мого імені не має торкнутися заздрісне забуття. — З листів Андреіні

Не бог, як ви пишете, а богиня. — З книжки прозових мініатюр «Літери»

Ви кажете, що кохаєте мене так, як я на те заслуговую. Мені від цього боляче, тому що я заслуговую на дуже малу любов. — З книжки прозових мініатюр «Літери

Куди втікаєш, хистка мріє? Ах не йди! Ти солодко втішатимеш мої гіркі печалі. Якби ж ти могла змусити мою пані зглянутись на мої довгі страждання, брехлива плакальнице чому ти йдеш? Щаслива любов тікає, як хмарка від вітру. Це щира правда.

Насолоди, сміх, Венера та її Купідон вони роблять повітря навколо безтурботним будь-де, куди долітає солодкий голос.

Про Ізабеллу Андреіні

	Ця працездатна й талановита жінка знала, чого хотіла, й своє отримала. Вона, будучи успішною в театрі, прийшла в літературу, окрім іншого, бо щиро вірила в конструктивну мову. На її могилі є епітафія «Ore facunda» – «Красномовними вустами». Так, це теж про віру в слово сказане, сильне, впливове і здатне перетворювати реальність. І так, у цій реальності вона планувала стати Святою, стати Дівою (нагадаю: від divus, божественний). — З есею «Ізабелла Андреіні»
	— Ганна Улюра

	Кохання заради кохання – це не випадок прози Андреіні. Її жінки точно знають, чого хочуть, хай і щохвилини хочуть чогось іншого. — З есею «Ізабелла Андреіні//«Ніч на Венері: 113 письменниць, які сяють у темряві»
	— Ганна Улюра

Джерела

• Ганна Улюра. Ніч на Венері: 113 письменниць, які сяють у темряві. — Київ: 2020. — 464 с. — ISBN 978-617-7799-43-5