Ірина Вільде

	Ірина Вільде
	Стаття у Вікіпедії
	Медіафайли у Вікісховищі

Іри́на Ві́льде (справжнє ім'я Дарина Дмитрівна Макогон; 5 травня 1907, Чернівці — 30 жовтня 1982, Львів) — українська письменниця. Лауреатка Шевченківської премії (1965).

Цитати

Зі збірки ліричних мініатюр «Окрушини» (1969)

Авторитет, побудований швидкісним методом, може бути блискучим, але
недовготривалим^[1]. — І ТУТ ШВИДКІСНИЙ МЕТОД

Афоризми — духовна їжа в тюбиках^[1]. — ПРО АФОРИЗМИ

В жодній галузі мистецтва немає стільки самозванців, як у літературі: На щастя, брак таланту робить їх нешкідливими для суспільства^[1]. — ОТ БІДА

— В чому різниця між казковими і сучасними «голими королями»?
— Казковий король не знав, що він голий. Сучасні «голі королі» знають, що вони голі, але й знають, що їм про це ніхто не скаже^[1].

Для успіху у мистецтві мало самої «божої іскри». Потрібна ще й «щаслива зірка»^[1].

Дружба між народами, як і любов поміж людьми, для свого процвітання вимагає взаємності^[1]. — ОДНЕ КОРІННЯ?

Заслухані у відголоси минулого, задивлені у міраж майбутнього, ми часто пропускаємо повз увагу найцінніше: музику сьогоднішнього дня^[1]. — НАЙЦІННІШЕ

— За що ти мене любиш? — спитало дівчатко коханого.
— Мабуть, за те, що ти ще можеш задавати такі наївні питання^[1]. — ІЗ СЕРІЇ НАЇВНИХ ПИТАНЬ

Історію творить народ. Згода, але й найкраще борошно само по собі не стане хлібом^[1]. — ВОНО ТАК, АЛЕ...

Кожна мати прагне, щоб її дитина була надзвичайною, забуваючи, що найбільше щасливих саме серед звичайних людей^[1]. — У МАТЕРІ СВОЯ ЛОГІКА

Мій знайомий розбив годинника об камінь, бо годинник нагадував йому
скороминучість часу. Об яку скелю розтрощити тоді схід і захід сонця?^[1] — СКОРОМИНУЧІСТЬ ЧАСУ

Нащадок коштує нам стільки самопожертви, що горе йому, якщо він не виправдає покладених на нього надій^[1]. — ГОРЕ НАЩАДКОВІ

Ох і натуронька у тих жінок! Вони люблять подобатися навіть тим, хто їм не подобається^[1]. — А ВИ ЦЬОГО НЕ ЗНАЛИ?

Перша книга — одноразова, а не постійна перепустка в літературу^[1]. — УВАГА!

Порівнювати чистоту душі з білиною снігу досить ризиковано: надто багато сажі у повітрі^[1]. — УМОВНІСТЬ

Секрет майстерності в тому, що секрету немає, є просто-напросто талант^[1]. — ПРОСТО

— Скільки коронованих голів у фармакології пережила я! — сказала стара пані Аспірина^[1]. — МАЛА ЩАСТЯ СТАРЕНЬКА

Треба нам, письменникам, творити так, щоб і недруги вивчали нашу мову, аби читати нас в оригіналі^[1]. — ТА БА!

Уміти вчасно зійти з арени — це стосується не тільки блазнів^[1]. — НЕ ТІЛЬКИ БЛАЗНІВ

Щоб увійти у безсмертя, людина мусить скласти два екзамени: один перед сучасниками, другий — перед історією^[1]. — ТІЛЬКИ ДВА ЕКЗАМЕНИ

Про Ірину Вільде

	Ірина Вільде — доволі зухвалий вчинок! — навіть написала Загребельному листа, пояснюючи, що боротьбу з неухильною полонізацією її генерація вважала якраз патріотичним обов’язком і справою честі. Серед інших ворогів, яким доводиться протистояти Ользі Річинській, опинилися й редактори феміністичного журналу, які зваблюють її на моральні манівці й переступи. Насправді ж сама Ірина Вільде з подібними журналами багато співпрацювала. Але ідеологічний клімат змінився, тож автобіографічні моменти доводилося редагувати^[2]. — З розвідки «Власним голосом: жіноча одвертість і модерністський бунт»
	— Віра Агеєва

	Успіх Ірини Вільде з її блискучими повістями другої половини тридцятих — «Метелики на шпильках» та «Б'є восьма» — це якраз визнання письменниці, котра, вслід за Лесею Українкою, Ольгою Кобилянською, водночас утверджувала й цінності освіченої модерної жінки, й ідеали модерного українства. Слід, звичайно ж, не забувати, що таке поєднання ніколи не було та й не могло бути безконфліктним^[3]. — З розвідки «Власним голосом: жіноча одвертість і модерністський бунт»
	— Віра Агеєва

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н ^п ^р ^с ^т ^у ^ф ^х ^ц Окрушини
↑ Агеєва, 2019, с. 25
↑ Агеєва, 2019, с. 23

Джерела

Упоряд. Віра Агеєва, Тамара Марценюк. Інша оптика: Ґендерні виклики сучасності. — Київ: 2019. — 256 с. — ISBN 978-617-7622-08-5

Поділіться цитатами з вашими друзями:

[Окрушини-1] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н ^п ^р ^с ^т ^у ^ф ^х ^ц Окрушини

[Агеєва—2019——25-2] Агеєва, 2019, с. 25

[Агеєва—2019——23-3] Агеєва, 2019, с. 23

[1]

[2]

[3]

Ірина Вільде

Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі