Акт Злуки
Акт Злуки — урочисте оголошення 22 січня 1919 р. в Києві універсалу про об'єднання УНР і ЗУНР в соборну Україну.
Із тексту універсалу
ред.Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західно-Українська Народна Республіка (Галичина, Буковина і Угорська Україна) і Наддніпрянська Велика Україна. |
|||||
Однині во єдино зливаються століттям одірвані одна від одної частини єдиної України — Західно-Украінська Народня Республіка / Галичина, Буковина, і угорська Україна / і Наддніпрянська Велика Україна. | |||||
| — Директорія УНР |
Про той період
ред.Вільна, незалежна, самостійна Україна немає столиці.[2] — більшість киян на виборах Установчих Зборів проголосувало за неукраїнські партії. |
|||||
| — газета «Кіевлянинъ» |
От ви, люди добрі, зібралися веселі, радісні стрічати перший Новий рік у своїй власній хаті, і не думаєте, і не гадаєте того, що цей перший рік, може бути і останнім. Я [як міністр пошти і телеграфу, що має найпевніші і найостанніші відомості] певний, що Україні зосталося жити, може, не більше двох тижнів.[2] — на святкуванні нового, 1919-го, року |
|||||
| — Микита Шаповал, міністр пошти і телеграфу УНР |
Інше
ред.22 січня 1919 року дві українські народні республіки, які постали на руїнах повалених імперій, об’єдналися в єдиній соборній державі. Цій історичній події передували десятки років просвітницької роботи української інтелігенції, яка переконувала своїх співвітчизників, що вони — єдиний народ. Інтелігенція йшла услід за титанами національного відродження — Михайлом Грушевським та Іваном Франком. На освічених українців особливо велике враження справила стаття Грушевського «Україна та Галичина», надрукована у 1906 році в «Літературно-науковому віснику». В ній учений застерігав співвітчизників від повторення шляху сербів і хорватів — двох різних націй, які мали одну етнічну основу. Спільність етнічного походження, доводив він, ще не є гарантією виникнення єдиної нації[3]. — Зі статті «Імперія і ми», 24 січня 2006 |
|||||
| — Станіслав Кульчицький |
Примітки
ред.
