Бориско Юлія Анатоліївна
Юлія Анатоліївна Бориско (нар. 28 листопада 1978, Львів) — українська телеведуча, журналіст, ведуча «ТСН» на каналі «1+1».
| Бориско Юлія Анатоліївна | |
 Стаття у Вікіпедії
|
Цитати ред.
Українські події, з одного боку, це повний Оруелл, а з іншого — реінкарнація козаччини. І я ніколи не думала, що цей такий дорогий ще зі школи період побачу на власні очі. В дитинстві я всі очі виплакала, читаючи Шевченка, залишився осад від трагізму історичних подій. А зараз я розумію, що вони не були суто трагічними, козаки жили в значно жорсткіших умовах, у них були смерті позаду, смерті попереду, а посередині було бурхливе емоційне життя, і вони б його ні на що не проміняли. Точнісінько, як зараз[1]. — Про Євромайдан. |
Якби закони 16 січня стали українською реальністю — довелося б узагалі звалювати з журналістики і з новин. Ми ж у колективі до останнього не знали, чи ТСН почне жити за правилами регіоналів і комуністів: у світі офіційних прес-релізів, вироків суду і «бантиків» у вигляді пухнастих звірят із зоопарку[1]. |
Те, що іноді доводиться грати певну гламурну роль. Я люблю індивідуальне спілкування сам на сам, от як зараз із тобою. Відповідно, не люблю світських тусовок, особливо з фото- і відеокамерами, де треба тримати спину й усміхатися. Вийти у світ — це ж обділити спілкуванням своїх дітей. Півдня готуватися, робити макіяж, зачіску. А прийти у джинсах із свіжовимитим обличчям — це неправильно і це неповага до каналу, який заслуговує на те, щоб ведучі допомагали йому піднімати рейтинги[1]. — Що не подобається в професії телеведучої. |
Ліс узагалі має дивний зв'язок із підсвідомістю, він витягує страхи. Якщо я хвилююся, що мій пес не розминеться на стежці з якимось сильнішим псом і вони поб'ються, така ситуація неодмінно трапиться. А коли я на певній духовній висоті, коли я люблю весь світ, не ділю його на чорне й біле, не вішаю ярликів, сили природи ведуть нас найкращими стежками, де чекають лише приємні відкриття й відчуття[1]. |
