Білий птах з чорною ознакою
«Бі́лий птах з чо́рною озна́кою» — український радянський художній фільм режисера Юрія Іллєнка, який розповідає про трагічну історію сім'ї Дзвонарів. Події фільму охоплюють 1937—1947 роки. Знятий 1970 року на кіностудії імені Довженка. Займає 8-у позицію у списку 100 найкращих фільмів в історії українського кіно.
Цитати про фільм ред.
У центрі сюжету — сім'я Дзвонарів у буковинському селі на тлі Другої світової війни. Старий Дзвонар, батько сімейства, вирішує продати синів у наймити, щоб його сім’я вижила. Проте доля розділить братів — один піде в Червону армію, один — в УПА, а третій залишиться осторонь подій[1]. — Зі статті «Від «Тіней забутих предків» до «Вавилону XX»: чотири іпостасі Івана Миколайчука» (2022) |
|||||
| — Олеся Богдан |
Миколайчук хотів зіграти упівця Ореста, але йому не дозволили — так Іван зіграв іншого Дзвонаря — Петра. Фільм забороняли, відтягували зйомки. Саме після прем’єри цієї кінострічки в Миколайчука почалися заборони зніматися, а самого його вважали «неблагонадійним»[1]. — Зі статті «Від «Тіней забутих предків» до «Вавилону XX»: чотири іпостасі Івана Миколайчука» (2022) |
|||||
| — Олеся Богдан |
Прониклива пісня «Налетіли журавлі» у виконанні Марічки Миколайчук зазвучала на самому початку за кадром як камертон для осмислення людської долі. Далі музичну тканину розцвічували глининські музиканти. Глиниця — село на Буковині, де музиканти уславилися ще наприкінці XIX століття. Глининських музикантів чула Ольга Кобилянська та інші письменники цього краю. В кадрі самих музикантів не було, звучала їхня музика у «виконанні» родини Дзвонарів[1]. |
|||||
| — Лариса Брюховецька |
Петро і Орест у фільмі «Білий птах з чорною ознакою», сценарій якого Іван Миколайчук написав спільно з Юрієм Іллєнком, асоціюється з міфом про Авеля і Каїна – і відсилає до цього міфу не тільки мотив братовбивства. Фільм, у якому буяє життєствердна сила прекрасного, показав розбрат у широкому масштабі, до якого призводить ідеологія класової нетерпимості, розбрат, що спричинився до двох світових воєн, який і донині проявляється у нашій країні, на землі, створеній Богом для людського благоденства[2]. — Зі статті «Іван Миколайчук і актуалізація українських етнічних кодів, символів» |
|||||
| — Лариса Брюховецька |
Примітки ред.
- ↑ а б в Від «Тіней забутих предків» до «Вавилону XX»: чотири іпостасі Івана Миколайчука
- ↑ Іван Миколайчук і актуалізація українських етнічних кодів, символів // Кіно-Театр. — Київ: 2011. — № 6.
Посилання ред.
- Білий птах з чорною ознакою на сайті Довженко-центру
