Величина
Величина́ або магниту́да (англ. magnitude) — одне з основних математичних понять. Додатна скалярна величина є узагальненням понять довжина, розмір, площа, об'єм тощо. Неформально, величини — це те, що можна порівнювати між собою. Формально, це елементи впорядкованої множини.
Величина | |
Стаття у Вікіпедії |
Цитати
ред.Математика — це наука про величини; вона виходить з поняття величини. |
|||||
— Ф. Енгельс[1] |
Чиста математика не стосується величини. Це просто спосіб позначати умовними знаками відносно впорядковані мислительні операції, які набрали механічного характеру. |
|||||
— Новаліс[2] |
Оскільки математика все-таки є наука про скінченні визначення величини, які в своїй скінченності залишаються непорушні й значимі, але як такі не повинні виходити за ці межі, то вона переважно наука раціоналістична. |
|||||
— Г. Гегель[3] |
У природі математики не закладено необхідності досліджувати ідеї числа і величини. |
|||||
— Дж. Буль[4] |
Математика — це наука про зв'язок величин. Величина — це будь-що, що може бути рівним або нерівним будь-чому іншому. Дві величини рівні, якщо в будь-якому твердженні одна може бути замінена другою. |
|||||
— Г. Грасман[5] |
Чиста математика виявляє себе наукою над науками як за змістом, так і за формою: вона містить у собі і причину свого буття і свої методи доведення. Щоб бути цілком незалежною, математика створила для себе свій власний об'єкт, величини й закони, свої формули й символи. |
|||||
— Е. Ділман[6] |
Подати зміст математики — це завдання непосильне; сказати, що це наука про величини та їх взаємні відношення, це буде лиш невелика частина, яка не вичерпує її змісту, бо ж до математики — побіч чисел і геометричних величин… — входить і наука про комбінаторику, і про групи, і вищі числа і їх комплекси, і про вищі простори і т. д., до яких назву величини можна прикладати лиш з деякими застереженнями. |
|||||
— В. Левицький[7] |
Хтось із стародавніх говорив, що арифметика і геометрія — це крила математики. А на мою думку, можна сказати й без метафори, що ці дві науки є основа і сутність усіх наук, які вивчають величини. Але вони становлять не тільки основу, а й ще, так би мовити, доповнення. Бо коли знаходять результат, то щоб скористатися ним, треба перевести його в числа або в лінії; перше здійснюється за допомогою арифметики; друге — за допомогою геометрії. |
|||||
— Ж. Лагранж[8] |
Примітки
ред.- ↑ Математика в афоризмах, 1974, с. 7
- ↑ Математика в афоризмах, 1974, с. 18
- ↑ Математика в афоризмах, 1974, с. 20
- ↑ Математика в афоризмах, 1974, с. 23
- ↑ Математика в афоризмах, 1974, с. 25
- ↑ Математика в афоризмах, 1974, с. 29
- ↑ Математика в афоризмах, 1974, с. 41
- ↑ Математика в афоризмах, 1974, с. 171
Джерела
ред.Математика в афоризмах, цитатах і висловлюваннях / Н. О. Вірченко. — Київ: Вища школа, 1974. — 272 с.