Ю́ліус Вільге́льм Рі́хард Дедекі́нд (нім. Julius Wilhelm Richard Dedekind; 6 жовтня 1831 — 12 лютого 1916) — німецький математик, відомий роботами з абстрактної алгебри і основ дійсних чисел.

Ріхард Дедекінд
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Цитати ред.

  •  

Усе довідне не повинно в науці братися на віру, без доведення.[1]

  •  

Найбільші й найплідніші успіхи і в математиці, і в інших науках часто завдячують створенню і введенню нових понять у той момент, коли до цього змушує часте звертання до складних явищ, які за допомогою первісних понять піддаються поясненню тільки в дуже складній формі.[1]

  •  

Натуральні числа — це вільні витвори людського розуму.[2]

  •  

Тоді як обидві ці операції [додавання і множення] завжди здійсненні, здійсненність зворотних операцій, віднімання і ділення, виявляється обмеженою… Але саме ця обмеженість у виконанні зворотних операцій щоразу спричинювала новий творчий акт. Так людський розум створив від'ємні й дробові числа, завдяки чому з'явилося незмірно досконаліше знаряддя у вигляді системи всіх раціональних чисел.[2]

  •  

Я уявляю собі зав'язаний мішок, в якому містяться різні певні речі, яких, однак, я не бачу і не знаю про них нічого — тільки те, що вони в цьому мішку і що вони цілком певного характеру[3].[4]

  •  

Як це часто трапляється, загальна задача виявляється легшою, аніж була б частинна задача якби ми спробували розв'язати її безпосередньо, в лоб.

  П. Л. Діріхле, Р. Дедекінд[5]

Цитати про автора ред.

  •  

Між теоріями Евдокса й Дедекінда існує така глибока аналогія, що Р. Ліпшиц запитував Дедекінда в одному з листів, що ж той зробив нового порівняно з давнім греком.

  І. Г. Башмакова[6]

Примітки ред.

Джерела ред.

Математика в афоризмах, цитатах і висловлюваннях / Н. О. Вірченко. — Київ: Вища школа, 1974. — 272 с.