Елізабет Баррет Браунінг

англійська поетеса

Елізабет Баррет Браунінґ (англ. Elizabeth Barrett Browning; 1806–1861) — англійська поетеса.

Елізабет Баррет Браунінґ
Collier's Browning Elizabeth Barrett.png
Wikipedia-logo.svg Стаття у Вікіпедії
Wikisource-logo.svg Роботи у Вікіджерелах
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

ЦитатиРедагувати

  •  

Гарне здається правильним
Силою краси, а слабке неправильним
Через слабкість.

 

The beautiful seems right
By force of beauty, and the feeble wrong
Because of weakness.

  •  

І владний голос – він спитав: «Чия це сила?
Вгадай, хто держить? – «Смерть», рекла я. Продзвеніла,
Мов срібло, відповідь мені: «Не смерть. Любов»[1][2].

  •  

Й душі своїй
Скажи, що у моїй – її коріння[3][4].

«Мелодрама»
  •  

Хто живе справжнім життям, той буде любити справжньою любов'ю.

 

Whoever lives true life, will love true love.

  •  

Жінка завжди молодша від чоловіка того ж віку.

  •  

Люди обзаводяться думками так само, як діти засвоюють азбуку, — шляхом багаторазового повторення.

Про Елізабет Баррет БраунінґРедагувати

  •  

Дослідники жіночої літератури вікторіанської Англії винайшли ідеальний концепт – «божевільна на горищі»: щось має бути надійно прихованим від чужих очей, слід затаїти «ненормальний» для жінки поетичний хист, аби вона спроможна була виживати у затишній вітальні, імітувати й ховатися в творі й житті, щоб уберегти себе. У Баррет Браунінґ у цьому сенсі ситуація майже взірцева: пів життя «на горищі», пів життя «у вітальні», безумиця-Сивілла й ніжна дружина-муза. У неї була нав’язлива ідея про те, що предки довго жили на Ямайці, й вона відчайдушно намагалася знайти в собі «тубільну кров», яка б пояснила її «відхилення». І на кожну бунтівну традиціоналістку «Аврору Лі» припадає потойбічний чар «Сонетів з португальської»[1]. — З есею «Елізабет Баррет Браунінґ»//«Ніч на Венері: 113 письменниць, які сяють у темряві»

  Ганна Улюра

ПриміткиРедагувати

  1. а б Ніч на Венері, 2020, с. 92
  2. пер. Михайла Ореста
  3. Ніч на Венері, 2020, с. 93
  4. Пер. Віктора Марача

ДжерелаРедагувати