Адамар Жак Соломон (Hadamard Jacques; 8 грудня 1865 — 17 жовтня 1963) — французький математик і педагог. Член Паризької Академії наук (з 1912). Основні праці присвячені теорії диференційних рівнянь з частинними похідними, теорії чисел, теорії функцій комплексної змінної і механіки (проблема стійкості рівноваги).

Жак Соломон Адамар
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

ред.
  •  

Математична творчість і математичний розум не можуть бути безвідносні до творчості взагалі і розуму взагалі.[1]

  •  

Винахід — це розпізнавання, вибір.[1]

  •  

Між роботою учня, що розв'язує задачу з алгебри чи геометрії, і винахідницькою роботою різниця лише в рівні, в якості: обидві ці роботи мають аналогічний характер.[1]

  •  

Будь-яке математичне міркування, хоч би яким складним воно було, повинно уявлятися мені чимсь єдиним; у мене нема відчуття, що я його зрозумів, аж поки я його не відчую як єдину загальну ідею.[1]

  •  

Паскалеві слова: «Те, чого не може геометрія, не можемо й ми» — сучасні математики замінили словами: «Те, чого не може арифметика, не можемо й ми».[2]

Цитати про автора

ред.
  •  

Пуанкаре і Адамар з'ясували, що на відміну від більшості процесів мислення, які проходять у свідомості, найістотніша частина математичного мислення відбувається без слів. Воно проходить десь у підсвідомості, і то дуже глибоко: навіть сам мислитель звичайно не знає про те, що відбувається всередині нього.

  Ю. Вігнер[3]
  •  

Зважаючи на свої естетичні властивості та на важливість своїх досліджень (якщо навіть не брати до уваги її численних застосувань), теорія [операцій] заслуговує на дедалі більше зацікавлення математиків. Отже, для нас не буде дивною думка Адамара, який вважає теорію операцій за один з найсильніших методів дослідження сучасної математики.

  С. Банах[4]

Примітки

ред.

Джерела

ред.

Математика в афоризмах, цитатах і висловлюваннях / Н. О. Вірченко. — Київ: Вища школа, 1974. — 272 с.