Крилов Олексій Миколайович

Олексі́й Микола́йович Крило́в (3 [15] серпня 1863, Висяга, Алатирський повіт, Симбірська губернія — 26 жовтня 1945, Ленінград) — російський і радянський математик, механік і суднобудівник, автор класичних робіт з теорії коливання корабля на хвилях, з будівельної механіки корабля, теорії вібрації суден і їхньої непотоплюваності, з теорії гіроскопів, зовнішньої балістики, математичного аналізу і механіки в додатку до кораблебудування, з історії фізико-математичних і технічних наук тощо.

Крилов Олексій Миколайович

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

Математика в сучасному своєму стані настільки широка й різноманітна, що — можна сміливо сказати — у повному обсязі вона розумові людському недосяжна, а отже, треба зробити строгий відбір того, що з математики слід знати.

Усе, що математика дає щодо складання рівнянь, розв'язання їх і при тому доведеного до кінця спрощення обчислень, застосування наближених методів розв'язку математичних питань, — усе це рано чи пізно техніка використає і застосує до питань, які, здавалося б, нічого спільного не мають з тим питанням, для розв'язання якого той чи інший метод первісно був розвинутий.

Багато математичних теорій, що здаються абстрактними й незастосовними, можливо, зовсім несподівано завтра знайдуть собі застосування, а можливо, і через дві тисячі років. Але всяка істина завжди становить вічний вклад у скарбницю людського знання, незалежно від того, коли цією скарбницею скористаються.

Математика лише тоді виявляється потужним знаряддям, коли разом з нею вводять щось нове (наприклад, розкривають, як дане явище підпорядковується загальним законам природи), коли вчений глибоко відчуває і фізику, і математику, коли він користується саме тими методами, які потрібні в даному разі. Якщо ж він бездумно пробує застосовувати математичний апарат і намагається компенсувати математичними формулами нерозуміння суті справи, то в нього така сама мала ймовірність досягти результату, як у дитини, що тільки-но починає говорити, — написати поему.

Числові обчислення потрібні вам будуть щодня, тим-то методи їх створення слід засвоїти найперше.

Хоч би який був точний математичний розв'язок, він не може бути точніший від тих наближених засновків, на яких він ґрунтується.

Геометра, що створює нові математичні висновки, можна уподібнити до такого собі уявного універсального інструментальника, який готує для складу інструмент на всіляку потребу; він робить усе, починаючи від кувадла й кінчаючи найтоншим мікроскопом і найточнішим хронометром. Геометр створює методи розв'язання не тільки тих питань, які виникають унаслідок сучасних потреб, але й питань майбутніх, які виникнуть, можливо, завтра, а можливо, і через тисячу років.

Для геометра математика сама по собі кінцева мета, для інженера — це засіб, це знаряддя таке саме, як штангель, зубило, ручник, терпуг для слюсаря або півсажень, сокира й пилка для теслі.

Здавалося б, що може бути спільного між розрахунком руху небесних тіл під дією притягання до Сонця та між собою і хитавицею корабля на великій хвилі, чи між визначенням так званих вікових нерівностей у русі небесних тіл і крутильними коливаннями вала багатоциліндрового двигуна Дизеля, що працює на корабельний гвинт або на електрогенератор? А проте, якщо записати лише формули та рівняння без слів, то не можна відрізнити, яке з цих питань розв'язується: рівняння одні й ті самі.

Джерела

Математика в афоризмах, цитатах і висловлюваннях / Н. О. Вірченко. — Київ: Вища школа, 1974. — 272 с.