Крупська Надія Костянтинівна

більшовицька революціонерка, організаторка радянської системи освіти, громадська діячка

Надія Костянтинівна Крупська (1869, Санкт-Петербург — 1939, Москва) — радянська державна, партійна і громадська діячка. Член Центрального комітету Всесоюзної комуністичної партії (більшовиків). Член Президіума Верховної ради СРСР. Доктор педагогічних наук. Почесний член Академії наук СРСР. Дружина Володимира Леніна.

Надія Крупська
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

ред.
  •  

Людина без волі — іграшка в руках будь-якого пройдисвіта[1].

  •  

Ідеалізація — брехня, а брехня — погана помічниця в житті[1].

  •  

Той, хто не пережив революції, не уявляє собі її величної, урочистої краси[1].

  •  

Чужою мовою мріяти вголос легше, ніж рідною[1].

  •  

Кохання коханням, але щоб жити один з одним, треба, щоб була єдність поглядів. Без цього не може скластися справжня сім'я, яка може дати людям щастя[1].

Про математику

ред.
  •  

Математика належить до числа наук, які мають величезне значення для вироблення вміння логічно мислити, робити узагальнення.[2]

  •  

Математика — це ланцюг понять: випаде одна ланка — і не зрозуміле буде наступне.[2]

  •  

Необхідно, щоб школа розвивала в дітей уміння спостерігати явища життя крізь «математичні окуляри».[2]

  •  

Продумуючи курс математики, треба з'ясувати собі, як на кожному етапі треба перекидати міст між теорією і практикою, наскільки й чим важлива математика для розв'язання життєвих проблем. Це пов'язування теорії з практикою особливо важливе, щоб відчути захопливу своєрідну поезію математики, це особливо будить ініціативу, думку.[2]

Примітки

ред.
  1. а б в г д Правила жизни Надежды Крупской (російська). Еsquire. Процитовано 17 квітня 2021.
  2. а б в г Математика в афоризмах, 1974, с. 84

Джерела

ред.

Математика в афоризмах, цитатах і висловлюваннях / Н. О. Вірченко. — Київ: Вища школа, 1974. — 272 с.