Кібернетика
Кіберне́тика (дав.-гр. κυβερνητική — «мистецтво управління» від κυβερνήτης — «керманич», «стерновий») — наука про загальні принципи керування в комплексі складними (множинними) системами різноманітної природи походження (наприклад, у технічних, біологічних, соціальних та ін.). За визначенням Глушкова — наука про загальні закони одержання, зберігання, передавання й перетворення інформації у складних системах управління.
Кібернетика | |
Стаття у Вікіпедії | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Цитати
ред.У наш час відбувається зростання соціальної ролі науки математики, дедалі більше проникнення її в інші науки. Математика і кібернетика більшою мірою, ніж інші науки, причетні до визначення наукової політики. |
|||||
— О. З. Жмудський[1] |
Ампер у класифікації наук (1834 р.) встановив науку про керування — кібернетику — наукою третього порядку, яка «secura cives ut pace fruantur» (забезпечує громадянам можливість розкошувати світом). |
|||||
— Д. Ф. Араго[2] |
У слові «кібернетика» мене приваблювало те, що воно більше від усіх інших відомих мені слів підходило для виразу ідеї всеосяжного мистецтва регулювання і керування, застосовуваного в найрізноманітніших галузях. |
|||||
— Н. Вінер[3] |
Ті з нас, хто доклав рук до розвитку нової науки — кібернетики, морально перебувають, лагідно кажучи, в неприємному становищі. Ми створили науку, в якій однаково закладено передумови для добра і для зла. |
|||||
— Н. Вінер[4] |
Вона [кібернетика], як магніт, притягує до себе багато наук і, у свою чергу, наділяє своїм методом пізнання кожну з них. |
|||||
— В. М. Глушков[5] |
Поняття інформації є основоположним у змісті всієї кібернетики як науки. |
|||||
— Ю. О. Митропольський[6] |
Кібернетика покликана «механізувати» і «автоматизувати» процеси логічної роботи людини так само, як це роблять енергетичні машини щодо процесів фізичної праці людини. |
|||||
— М. Корнійчук[7] |
Ми маємо підстави вважати Паскаля за піонера кібернетики, бо він розумів принципове значення свого винаходу [— лічильної машини]. Це підтверджують такі його слова: «Лічильна машина спроможна виконувати дії, які ближче до мислення, ніж усе, на що спроможні тварини». |
|||||
— А. Реньї[8] |
Кібернетика увійшла до системи науки. Але ввійшла вона не як нова дисципліна і не як новий «предмет». Вона ввійшла як перетворювальниця всієї системи наук, як руйнівниця меж між «предметами». Їй виявилося тісно на старих полицях. Разом з іншими неспокійними новими науками, такими, скажімо, як теорія відносності або генетика, кібернетика стала не лише додатковим елементом, а й каталізатором, що прискорює перетворення всієї системи знання. |
|||||
— С. В. Остапенко[9] |
Великого значення набуває нині… економічна кібернетика — наука про те, як найдоцільніше управляти економікою великого підприємства, галузі, всього народного господарства. При розв'язанні цих та багатьох інших питань управління економікою, оптимального її планування виникають складні задачі з великою кількістю вихідних даних. Вирішити їх неможливо без використання потужних сучасних електронно-обчислювальних машин. |
|||||
— І. І. Ляшко[9] |
Примітки
ред.- ↑ Математика в афоризмах, 1974, с. 62
- ↑ Математика в афоризмах, 1974, с. 198
- ↑ Математика в афоризмах, 1974, с. 222
- ↑ Математика в афоризмах, 1974, с. 223
- ↑ Математика в афоризмах, 1974, с. 229
- ↑ Математика в афоризмах, 1974, с. 233
- ↑ Математика в афоризмах, 1974, с. 235
- ↑ Математика в афоризмах, 1974, с. 236
- ↑ а б Математика в афоризмах, 1974, с. 238
Джерела
ред.Математика в афоризмах, цитатах і висловлюваннях / Н. О. Вірченко. — Київ: Вища школа, 1974. — 272 с.