Луїс Джоел Морделл
Луїс Джоел Морделл (англ. Louis Joel Mordell, 28 січня 1888 — 12 березня 1972) — британський математик американського походження, відомий новаторськими дослідженнями в теорії чисел.
Луїс Джоел Морделл | |
Стаття у Вікіпедії | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Цитати
ред.Універсальність математики, способи її міркувань, інтернаціональний характер позначень та величезна прикладність її результатів уможливлюють спілкування математиків усього світу.[1] |
Ніхто не піде далеко в математиці і не стане справжнім математиком, якщо не матиме деяких необхідних рис. У ньому повинні жити Віра, Надія і Допитливість, і найважливіша з цих рис — Допитливість. Він повинен раз у раз запитувати себе: чому, як і коли — і це мусить стати головним рушієм, що приводить його в дію. Він повинен вірити у свої здібності, у свою силу і надіятись на успіх. Він ніколи не повинен впадати у розпач, а повинен завжди йти вперед і не дозволяти собі, щоб надовго хнюпитись. Ніхто більше від нього не потребує приказки: «Як зразу не вийшло, пробуй знов, і знов, і знов».[2] |
Математика така безмежно розмаїта, що може викликати відлуння у різних сферах нашої душі і в найусілякіших людей. Її форми, методи й способи міркування можуть бути найрізноманітніші: стислі й розгорнуті, прості й складні, абстрактні и конкретні.[3] |
Математикові надзвичайно приємно усвідомлювати, що його прекрасне творіння гідне того, щоб бути покладеним на вівтар Цариці Наук. У цьому разі він відчуває таке саме почуття задоволеності й щастя, як і художник, музикант чи скульптор, що створив оригінальний твір. Хто не зазнав такого почуття, того не можна назвати справжнім математиком. Він повинен любити своє творіння як справжній творець і впадати у розпач, якщо створене ним губиться, не дійшовши до публіки.[3] |
Примітки
ред.- ↑ а б Математика в афоризмах, 1974, с. 49
- ↑ а б в Математика в афоризмах, 1974, с. 139
- ↑ а б в г Математика в афоризмах, 1974, с. 140
- ↑ Математика в афоризмах, 1974, с. 225
Джерела
ред.Математика в афоризмах, цитатах і висловлюваннях / Н. О. Вірченко. — Київ: Вища школа, 1974. — 272 с.