Михайлик
У Вікіджерелах є |
«Михайлик» — оповідання повстанської тематики про сільського хлопчика Михайлика, що став розвідником УПА для боротьби проти більшовицьких окупантів. Автор — Марія Дмитренко (Світлик Богдана-Марія Юліанівна)
Про твір
ред.Оповідання це, створене в умовинах підпільної боротьби, є безпосереднім літературно-документальним образом цієї боротьби і з цього погляду має свою окрему ціну, а постаттю юного Михайлика продовжує цю ґалерію постаттей дітей-героїв у нашій літературі, що їх започаткувала своєю “Марусею” Марко Вовчок, а Борис Грінченко “Олесею”. — З передмови[1] |
Цитати
ред.Які гарні й добрі наші стрільці! Михайлик не покине їх ніколи, ніколи! “Аби лише не відіслали мене додому…” — журився хлопець.[3] |
Обидва, Михайлик і Бровко, мали партизанські здібності: вони пильно вчились і нічим у світі не журились. Тому дуже скоро “присохли” до відділу так, що нікому не приходило на думку їх позбутись.[5] |
Це були найщасливіші для нього хвилини; бачив, що ні в чому не поступається друзям — він справжній український партизан.[6] |
Він чекав на цей момент всією душею, чекав і боявся. Боявся за себе: яким він буде тоді під градом куль, чи дасть собі раду в тому всьому, і був непевний. Він же тільки малий Михайлик.[8] |
Колись, як Михайлик “був ще малий” і слухав, що розповідали про визвольну боротьбу, він боявся, що поки виросте, війна скінчиться, настане Україна, і все обійдеться без нього. Тепер, стоячи в лісі над вогнем, він лише посміхався: він уже знав, що без нього не обійдеться.[10] |
Вони добре знали, що цей і той, другий і десятий, і рій увесь, може, не дійдуть до вказаної цілі. Але відділ — відділ там буде! Хто дихатиме, там буде![11] |
Михайликове серце наче схопив хтось у долоні: він не дасть, не дасть командирові загинути! Повстанці, Україна ждуть його. Його потребують тисячі і мільйони. Ні, він не дасть загинути командирові![12] |
Командир Сірий, давній Михайликів командир, проводить присягу. Михайлик ще не присягає — він ще замалий. Та він і так партизан, тілом і душею, і відчуває це так само добре, як його друзі, що виструнчились зліва й справа від нього.[15] |
Примітки
ред.- ↑ Михайлик, 1960, с. 8
- ↑ Михайлик, 1960, с. 14
- ↑ Михайлик, 1960, с. 16
- ↑ Михайлик, 1960
- ↑ Михайлик, 1960, с. 18
- ↑ Михайлик, 1960, с. 20
- ↑ Михайлик, 1960, с. 22
- ↑ Михайлик, 1960, с. 23
- ↑ а б Михайлик, 1960, с. 27
- ↑ Михайлик, 1960, с. 30
- ↑ Михайлик, 1960, с. 32
- ↑ Михайлик, 1960, с. 35
- ↑ Михайлик, 1960, с. 36
- ↑ Михайлик, 1960, с. 42
- ↑ Михайлик, 1960, с. 49
Джерела
ред.- Марія Дмитренко. Михайлик. Оповідання про юного розвідника УПА. — Торонто: Євшан Зілля, 1960. — 50 с.