Українська повстанська армія

Українська повстанська армія (УПА) — озброєне крило Організації українських націоналістів.

Цитати

«Свідомих українців називала бандерівцями, і цієї назви не треба соромитися»,- Василь Кук (1913–2007,генерал-хорунжий, головнокомандувач УПА)

«Пам'ятайте, що України самостійної нам ніхто не дасть, ми можемо тільки самі здобути волю України...», - Іван Климів (крайовий провідник ОУН на Північно-Західних українських землях)

«Після суду нас вивезли в Комі АССР на Печору під Воркутою. Вдягли нас в шинелі, які підібрали з фронту: без поли, без рукава. На ноги давали чуні, які робили в'язні з машинного колеса. Ми будували дорогу на Воркуту. Камінці привозили на платформах. Поїзд довго не міг стояти, то мусіли його розгрузити за 15 хвилин. Морози там були дуже великі: поза 40 градусів. На кожному був іній, як на сніговику… Коли перевезли мене в Мордовську АССР, призначили на лісоповал. Тоді був пайок хліба – 600 грамів, а як не зробив норми 300. Пробула я на повалі лісу зиму, потім – на фабриці пошиву. Добре хоча б, що робили в теплі, годували 3 рази на день. Але було дуже строго, одяг наш забрали і видали свій: 2 суконки, 2 сорочки, черевики 40-го розміру, тілогрійку і двоє трусів. Це мало бути на два роки. На одязі були вибиті хлоркою номера (в мене 904) і викликали нас тільки по номерах», - Марія Нагірна (1924–2019, зв’язкова, медсестра в УПА)

Члени ОУН

	Борці за Україну по-різному погибали: у бойових акціях ОУН-УПА, були розстріляні чекістами у підвалах большевицьких катівень, на шибенецях, доведені хворобами і голодом до крайнього виснаження.
	— Петро Дужий

	Прагнення до волі і самостійности, висока народна честь, що не допустить, над собою глумитися, вірність заповітам предків зродили нас, українських повстанців, зродили нашу Українську Повстанчу Армію.
	— Петро Федун-Полтава

Історики

	Абсолютно всі перелічені документи — і документи УПА, і радянські, і німецькі, — підтверджують активну антинімецьку боротьбу українських повстанців.
	— Володимир В'ятрович

	Очевидно, що серед сотень тисяч людей, які пройшли через УПА, могли бути й ті, хто скоював злочини. Але серед всіх учасників Другої світової війни — і тих, хто боровся на боці нацистської Німеччини, і тих, хто боровся на боці антигітлерівської коаліції, — немає жодної армії, яка могла б сказати, що вона не скоювала воєнних злочинів у роки війни, — на жаль, воєнні злочини не можна відокремити від самого поняття війни.
	— Володимир В'ятрович

Письменники

	Правду ви мені все одно не дасте написати, а неправду — не хочу!
	— Олесь Гончар

	…наш читач звик до таких тем української літератури як село, козаки, УПА та постмодерн.
	— Макс Кідрук

Політики

	Саме в Рівненській області була створена УПА як зброя у боротьбі з польським населенням. Треба розуміти так, що більшість цих людей служило поліцаями, а потім організовано в 1943 році пішло в УПА, а на їх місце прийшли польські поліцаї. Відповідно, почалася боротьба. Поляки створили Армію Крайову теж в Рівненській області, і тільки потім вона пішла на територію Польщі і воювала там аж до Варшавського повстання. — листопад 2002 року
	Именно в Ровенской области была создана УПА как оружие по борьбе с польским населением. Надо понимать так, что большинство этих людей служило полицаями, а потом организованно в 1943 году пошло в УПА, а на их место пришли польские полицаи. Соответственно, началась борьба. Поляки создали Армию Крайову тоже в Ровенской области, и только потом она ушла на территорию Польши и воевала там вплоть до Варшавского восстания.
	— Юрій Луценко

10 міфів про УПА

Міф 1. УПА — «гітлерівські посіпаки» і проти нацистів не воювали.

	Немає жодного документа, який би свідчив про бойові дії УПА проти німців. І в 42-му, і в 43-му, і в 44-му роках німці поставляли зброю загонам УПА. — В ефірі передачі Велика політика на телеканалі Інтер, 12 листопада 2012 року.
	— Дмитро Табачник

Міф 2. Батальйони Нахтіґаль, Роланд та дивізія Галичина були каральними підрозділами СС.

	Ізраїль готовий надати документальні докази звірств батальйону Nachtigall SS під командуванням Шухевича. — Заголовок повідомлення на офіційному сайті, 7 грудня 2007 року.
	— Комуністична партія України

Міф 3. Бандера та українські націоналісти були агентами спецслужб нацистів.

	…Нюрнберзький трибунал визнав злочинними СС, СД, інші нацистські спецслужби й організації, а оунівці в них брали участь. Згодом Генасамблея ООН прийняла додаток: «Усі військові злочинці Другої світової війни підлягають розшуку, арешту, суду. На них не поширюється термін давності. Їм не надається право притулку…». Шкода, що тоді нікому не спало на думку записати пункт про заборону надавати відповідним особам звання Героя. Бандера і Шухевич були агентами гітлерівських спецслужб, і цим усе сказано. — «Бандера и Шухевич были агентами гитлеровских спецслужб, и этим все сказано», «Бульвар Гордона», 12 січня 2010 року.
	— Анатолій Чайковський

Міф 4. Роман Шухевич служив у військах СС.

	Добровольців переодягли в есесівську форму, їхнім командиром призначили «роландівця», майора Побігущого, а одним із сотників — Шухевича, котрому присвоїли звання гауптштурмфюрера СС і нагородили залізним хрестом. — «Бандера и Шухевич были агентами гитлеровских спецслужб, и этим все сказано», «Бульвар Гордона», 12 січня 2010 року.
	— Анатолій Чайковський

Міф 5. Українські націоналісти масово винищували євреїв під час війни, особливо у Львові та Бабиному Яру.

	Так з благословення «святої» церкви здійснювався один із найжорстокіших злочинів століття — поголовне знищення євреїв як на Україні, так і за її межами. Його виконавцями були не тільки есесівські айнзацкоманди, <…> але й не меншою мірою українські націоналісти, які прославилися як наймані убивці та фашисти. — «Без права на реабилитацию. Сборник публикаций и документов, раскрывающих антинародную фашистскую сущность украинского национализма и его апологетов в двух книгах», 2006 рік
	— Войцеховский А., Дыгас Ж., Ткаченко Г.

Міф 6. УПА не завдала німецьким окупантам жодних втрат.

	Так звана УПА за весь час свого існування не знищила жодного німецького танка, не пустила під укіс жоден залізничний ешелон, не ліквідувала жодного німецького генерала-карателя. Немає жодного документу керівництва УПА з рішенням про військові дії проти німецької армії. — Бандеризація України (2013, 19 липня)
	— Юрій Козлов

Міф 7. Бандера особисто очолював УПА.

У лавах Вермахту за роки війни служило близько 1 млн колишніх радянських громадян (РОА, мусульманські батальйони, козачі формування, поліція і т. п.). Осібно стоїть 180-тисячна українська повстанська армія С. А. Бандери (УПА), яка воювала не тільки з радянськими і польськими партизанами, але часто і з гітлерівцями. Для бандерівців, які боролися за «самостійну Україну», війна тривала і після 1945-го. — «Велика Вітчизняна Війна: 1941—1945: Енциклопедія для школярів»

Міф 8. УПА боролася за моноетнічну державу.

	Природно, щодо різних національностей проводилася різна політика, однак у підсумку Україна мала стати державою україно-націоналістів, моноетнічною державою, і досягти цього можна було тільки шляхом великої крові, дуже сильних репресій проти представників національних меншин. — «Политика ОУН-УПА по отношению к национальным меньшинствам» // Попытки реабилитации ОУН-УПА — преступление против победы, 13 жовтня 2008 року.
	— Олександр Дюков

Міф 9. УПА стріляла в спину Червоній армії, яка визволяла Україну від фашистів.

	Вулицями Донецька йшли полонені українські солдати. Їхні діди-прадіди воювали з фашизмом, а ці — самі уподібнилися фашистам. І навіть у бій йшли під синьо-жовтим прапором, тим самим, під яким карателі ОУН-УПА стріляли в спину радянським солдатам. — «Бешенство карликов», серпень 2014 року.
	— Владислав Гулевич

Міф 10. Нюрнберзький трибунал засудив українських націоналістів.

	Документально підтверджено, що тільки на території України від злочинів гітлерівців і їхніх посіпак загинуло 5,3 млн осіб. Участь у них «вояків» ОУН-УПА доведено, як і їхню співпрацю з нацистами… Саме тому, виходячи з принципів Нюрнберзького трибуналу, які визнані у всьому світі, Бандера і бандерівці є військовими злочинцями. Саме тому багато з них були засуджені судами після війни, а сам Бандера — знищений. — 6 березня 2014 року
	— Олександр Волеводз, професор кафедри кримінального права, кримінального процесу та криміналістики Московського державного інституту міжнародних відносин