Різдвяний павук
Різдвяний «павук» — традиційна прикраса оселі в Україні на різдвяні й новорічні свята виготовлена з соломи[1]. Таких «павучків» вважають оберегом та символом Всесвіту.
Цитати
ред.Геометрична конструкція-оберіг із соломи — ще один різдвяний атрибут багатьох європейських народів. Українці називають її «павуком». Дослідники припускають, що це символ впорядкованого світу, який оновлюється щороку в різдвяний час. Цей різдвяний атрибут також пов’язаний із сонцем і родючістю, адже деякі народи виплітають подібні фігури із соломи ще й на Великдень та перед весіллям. А ще він береже від злих духів[2]. — Зі статті «Яким було різдво перед Різдвом» (2023) |
|||||
| — Ярослава Музиченко |
«Павук» білорусів символізує Творця і творіння, його чіпляли в хаті на покуті перед днем зимового сонцестояння, щоб збільшити урожайність ниви, і спалювали в день весняного рівнодення. Фіни називають подібну конструкцію «хіммелі», що походить від шведського слова «небо». Подібна конструкція побутує і у шведів[2]. — Зі статті «Яким було різдво перед Різдвом» (2023) |
|||||
| — Ярослава Музиченко |
Поляки також називають цей атрибут «павуком» («пайонк») і вірять: якщо його оздобити сухим горохом та квасолею, він забезпечить урожай і достаток. Естонці називають такий витвір «різдвяна корона». Литовці — «садами», де нібито відтворюється модель «небо — земля — підземний світ»[2]. — Зі статті «Яким було різдво перед Різдвом» (2023) |
|||||
| — Ярослава Музиченко |
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Дванадцять місяців 1994: Настільна книга-календар Для молодшого шкільного віку /Авт.-упоряд. Скуратівський В. Т.; Ілюстрації Козіної І. П., Мягкової О. В., Павлюк С. І. — К.: Веселка, 1993.- 192 с. ISBN 5-301-01434-X
- ↑ а б в Яким було різдво перед Різдвом
