Памво Беринда

Па́мво Бери́нда (між 1550 та 1570 — (13)23 липня 1632) — діяч української культури, енциклопедист, мовознавець, лексикограф, письменник, поет, друкар і гравер, православний чернець, видатна постать культурно-освітнього руху Галичини та України першої половини XVII століття.

Памво Беринда

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

Перша зброя — мова. Виживе мова — виживе вітчизна, бо ж мова є не тільки найважливіший засіб поневолення, а й вірне (разом з ножем та хлібом) — надійне оружжя добування волі, бо геній народу без буяння рідної мови не варт нічого.

Сонце, опоряджене в досконалій красі від творця всіх речей без виславлення славне, без виставлення похвали гідне. — З «Передмови» до книги «Бесіди Святого Івана Златоустого», Київ, 1623 р.

Джерела

• Мудрість передвічна. Афоризми давніх українських мислителів ХІ - поч. ХІХ ст. Упоряд. Валерій Шевчук. — Київ: Кліо, 2019. — 440 с. — ISBN 978-617-7023-96-7