Пропаганда

Масовий вплив на людей з ціллю нав'язування ідей, лідерів, політики та ін. за допомогою ЗМІ

Пропага́нда (лат. лат. propaganda — «що підлягає поширенню», від propago — «поширюю») — форма комунікації, спрямована на поширення фактів, доказів, чуток та інших відомостей для впливу на суспільство. Пропаганду зазвичай розповсюджують через ЗМІ, щоб сформувати потрібну суспільну думку.

Вікіпедія
Вікіпедія
Листівка ОУН, яка закликає до боротьби проти колгоспів

Цитати ред.

  •  

Пропаганда — це мистецтво сфотографувати чорта без копит і рогів.[1]

  Ганс Каспер
  •  

Гучномовець посилює голос, а не аргументи.[1]

  Ганс Каспер
  •  

Пропаганда — це монолог, який шукає не відповіді, а відлуння.[1]

  Вістен Г'ю Оден
  •  

Пропаганда — мистецтво брехати своїм прихильникам частіше, ніж противникам.[1]

  — Френсіс Макдоналд Корнфорд, англійський учений
  •  

Брехня пропаганди говорить правду про державний устрій.[1]

  Лешек Кумор
  •  

Розповсюджувати правду можна й усно, для популяризації брехні зазвичай використовують великий апарат.[1]

  Станіслав Єжи Лєц
  •  

Секрет агітатора: подурніти настільки, щоб слухачі повірили, що вони настільки ж розумні, як і він.[1]

  Карл Краус
  •  

Що гірша дорога, то більше пилюки в очі.[1]

  Михайло Генін
  •  

Пропаганда апелює до масової свідомості, архетипів, до якихось таких речей, на які можна тиснути[2].

  Ірена Карпа
  •  

Пропаганда — це дуже спрощене уявлення про світ. Якщо вона й апелює до якогось документа, то обов’язково несе певну претензію на соціальну досконалість. Пропаганда залякує і вказує на нібито єдиний правильний варіант поведінки людини чи стан речей. І часто спрацьовує геть інакше, ніж задумано. Наприклад, вона каже: якщо займатися онанізмом, горітимеш у пеклі. Людина робить це наперекір, розуміє, що покарання немає, і далі нехтує приписами[3].

  Володимир Тихий
  •  

У пропаганди теж немає автора, однак є обличчя того, хто доносить її до нас. Воно мусить викликати максимум довіри, бо за цими словами часто також немає правди. І фейки, і пропаганда наближені одне до одного тим, що на них є лише «наліт» правди, який потрібен для надання бодай мінімуму достовірності[4]. — З книги «Токсичний інфопростір. Як зберегти ясність мислення і свободу дії»

  Георгій Почепцов
  •  

Держава хоче мати кращий вигляд в очах своїх громадян, тому пропаганда починає прикрашати дійсність. Щоправда, зазвичай пропаганді вірять мало, зате фейкам — добре, адже вони поширюються тільки тому, що їх починають постити люди[4]. — З книги «Токсичний інфопростір. Як зберегти ясність мислення і свободу дії»

  — Георгій Почепцов

Примітки ред.