Роман (жанр)

Рома́н (фр. roman — «романський») — літературний жанр, найпоширеніший у XVIII–XX століттях; великий за обсягом, складний за будовою епічний твір, у якому широко охоплені життєві події, глибоко розкривається історія формування характерів багатьох персонажів.

«451 градус за Фаренгейтом» Рея Бредбері

Вікіпедія

Дивіться у Вікіпедії:

Роман

Commons

Вікісховище має мультимедійні дані за темою:

Роман (жанр)

Цей термін має також інші значення. Див. Роман (значення)

Цитати

	Сюжети своїх детективних романів я знаходжу за миттям посуду. Це таке дурне заняття, що мимоволі спадає на думку вбивство^[1].
	— Агата Крісті

	Хороший любовний роман повинен бути написаний погано^[2].
	— Карел Чапек

	У фантастичних романах головне це було радіо. При ньому очікувалося щастя людства. Ось радіо є, а щастя немає^[3].
	В фантастических романах главное это было радио. При нем ожидалось счастье человечества. Вот радио есть, а счастья нет.
	— Ілля Ільф

	Освіта згубила більше американських романістів, ніж пияцтво^[4].
	— Гор Відал

	Якщо мені хочеться прочитати роман, я пишу його^[5].
	— Бенджамін Дізраелі

	Кожен може написати тритомний роман. Все, що для цього потрібно, — абсолютно не знати ні життя, ні літератури^[5].
	— Оскар Уайльд

	Життя частіше схоже на роман, ніж наші романи на життя^[5].
	— Жорж Санд

	Мистецтво романіста полягає в тому, щоб з короткої історії зробити довгу^[5].
	— Фелікс Поллак

	Істинний романіст — це людина, наділена відмінною пам'яттю і переконана, що такою ж пам'яттю володіє читач^[5].
	— Ервін Кобб

	Хороший роман говорить правду про свого героя, поганий — про свого автора^[5].
	— Гілберт Честертон

	Форма і колорит роману повинні постійно мінятися. Абсолютні правила класицизму давненько канули в забуття. У цьому заслуга і романі, і театру. Зрештою, роман є винятково нейтральною та незалежною цариною^[6].
	— Жорж Санд

	Це роман сам руйнується як жанр. Він міняється, пристосовується до того чи того оточення. Він як рослина. Може в атмосфері є токсини. Може, ті токсини — це письменники. Може, і я є отрутою. І ця бідолашна рослина мусить мінятися, щоб уціліти^[7]. — відповідь на питання чи не набрид традиційний класичний академічний роман з початком, серединою і кінцем і чи не хоче він його зруйнувати.
	— Антоніо Табуккі (1943 — 2012), італійський письменник

Примітки

↑ Душенко К. В. Большая книга афоризмов. Изд. 5-е, исправленное. — М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001.— С. 225
↑ Душенко К. В. Большая книга афоризмов. Изд. 5-е, исправленное. — М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001.— С. 425
↑ Душенко К. В. Большая книга афоризмов. Изд. 5-е, исправленное. — М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001.— С. 494
↑ Душенко К. В. Большая книга афоризмов. Изд. 5-е, исправленное. — М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001.— С. 584
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е Душенко К. В. Большая книга афоризмов. Изд. 5-е, исправленное. — М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001.— С. 586
↑ Санд, 2016, с. 200
↑ Бегбедер Ф. Бесіди нащадка епохи, 2017, с. 38

Джерела

Жорж Санд. Про літературу та мистецтво. Упоряд. Маркіян Якубяк. — Львів: Апріорі, 2016. — 264 с. — ISBN 978-617-629-314-9
Ф. Бегбедер. Бесіди нащадка епохи. — Київ: КМ-БУКС, 2017. — 352 с. — ISBN 978-617-7535-39-2

Поділіться цитатами з вашими друзями:

[1] Душенко К. В. Большая книга афоризмов. Изд. 5-е, исправленное. — М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001.— С. 225

[2] Душенко К. В. Большая книга афоризмов. Изд. 5-е, исправленное. — М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001.— С. 425

[3] Душенко К. В. Большая книга афоризмов. Изд. 5-е, исправленное. — М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001.— С. 494

[4] Душенко К. В. Большая книга афоризмов. Изд. 5-е, исправленное. — М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001.— С. 584

[Душ586-5] а ^б ^в ^г ^д ^е Душенко К. В. Большая книга афоризмов. Изд. 5-е, исправленное. — М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001.— С. 586

[Санд—2016——200-6] Санд, 2016, с. 200

[Бегбедер_Ф._Бесіди_нащадка_епохи—2017——38-7] Бегбедер Ф. Бесіди нащадка епохи, 2017, с. 38

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]