Агата Крісті

англійська письменниця детективного жанру

Аґа́та Ме́рі Клари́сса Крі́сті (англ. Agatha Mary Clarissa Christie), при народженні Міллер (англ. Miller); 1890—1976) — англійська письменниця. Майстриня детективного жанру, авторка творів про Еркюля Пуаро та міс Марпл.

Аґата Крісті
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

ред.

# А Б В Г Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я


  •  

Брехня відкриває тому, хто вміє слухати, не менше, ніж правда. А іноді навіть більше!

  • Взаємна прихильність чоловіка і жінки завжди починається з приголомшливої ілюзії, що ви думаєте однаково про все на світі.[1]
  • Війна не вирішує ніяких проблем; перемога діє так само згубно, як і поразка.[2]
  • Жага творчості може проявитися в будь-якій сфері: будь то вишивання, приготування вишуканих страв, живопис, написання музики або прагнення писати оповідання та романи.[2]
  • Жертви цікавлять мене більше, ніж злочинці.[3]
  • Життя під час подорожі — це мрія в чистому вигляді.[4]
  • Жінки не вміють чекати, памятайте про це.
  • Жінки рідко помиляються у своїх міркуваннях одна про одну.
  •  

Заповнюючи якийсь бланк і дійшовши до графи «професія», ніколи не припускала інших варіантів, крім «заміжня жінка». Заміжня жінка, такий мій статус, в цьому моя професія. Писання – побічний ефект[5].

  • Звичка — це те, чого ти сам у себе не помічаєш.[3]
  • З двох співавторів кожен впевнений, що на його долю випав весь труд і тільки пів гонорару.[6]
  • Зло, яке заподіє людина, часто переживає її саму.
  • Змінити людину — це нікому не під силу.
  • Ілюзія, ніби жінка може звернути шалапута на шлях чесноти, — одна з найбільш милих жіночих ілюзій в усі часи.[7]
  •  

Кого б угробити? Чоловік міг би вбити дружину, звична справа для злочинів. Можна було, звісно, вибрати якийсь незвичний вид убивства з екстравагантним мотивом, але це не імпонувало мені суто художньо. Найголовніше для доброго детективного роману, щоб винуватість була очевидною, а потім виявили причини, які роблять її неочевидною, і всі подумали би, чи справді хтось злочинець. Хоча й зрозуміло, що злочинець саме він. Ось саме тут я втратила думку і пішла готувати ще дві пляшки гіпохлориту, які знадобляться на завтра[8].

  • Кожен вбивця, ймовірно, чийсь добрий знайомий.[3]
  • Коли розквіт змінюється зів'ялістю, ви старі. А вже якщо старі, то вік не має ніякого значення.[3]
  • Кращий детектив — випадок.[7]
  • Любити все життя одну людину — це привілейованість, і неважливо, якщо за неї доводиться розплачуватися довготерпінням.[1]
  • Мій чоловік археолог, а археологи — це детективи минулого.[7]
  • Недолік уяви привертає до злочину.[3]
  • Нещастям низеньких педантичних чоловіків є те, що їм зазвичай подобаються високі та помітні жінки.[6]
  • Ніколи не повертайтеся туди, де ви були щасливі, якщо хочете, щоб все пережите там залишалося живим у вашій пам'яті.[1]
  • Розбитий посуд приносить щастя, але тільки археологам.[7]
  •  

Розумні не ображаються, а роблять висновки.[9]

  • Скільки малого вимагає перша любов. Вона не вимагає нічого — ні погляду, ні слова. Чисте обожнювання.[3]
  •  

Сюжети з'являлися наче самі собою: крокуєш кудись вулицею, зануришся з головою в асортимент капелюшкової крамниці, й раптом осяє: найбільш витончений спосіб приховати злочин – нікому не відома мета[8]. — «Автобіографія»

  • Сюжети своїх детективних романів я знаходжу за миттям посуду. Це таке дурне заняття, що думка про вбивство приходить мимоволі.[6]
  • Там, де мова заходить про дуже великі гроші, розумно не довіряти нікому.[3]
  •  

Той тип детективного роману, про який могла би сказати, що він керується пристрасним бажанням – бажанням допомогти врятувати невинного. Тому що важить не вина, а невинуватість[5].

  • Удавати вигляд, що ти щось знаєш, важче, ніж це дізнатися.[6]
  • У старих гріхів довгі тіні.[7]
  • Хто знає, де проходить межа між невдалим життям і щасливим?[4]
  • Це зовсім неважливо. Ось чому це так цікаво.[6]
  • Через цих блондинок у світі стається стільки зла!
  • Шлюб означає більше, ніж любов. Найголовніше тут — повага. Тільки не треба плутати його з захопленістю.[1]
  • Якби я могла зробити подарунок новонародженому, я вибрала б тільки одне: гарний характер.[1]
  • Якщо секрет знає більше, ніж двоє людей, це вже не секрет.
  • Я писала б книги, навіть якби їх ніхто не читав, крім мого чоловіка.[2]

Про Агату Крісті

ред.
  •  

Дитячі віршики у Крісті часто стають ключем до способу вбивств і порядку жертв. Так само часто мотиви вбивці сягають якоїсь давнішньої несправедливості, якої припустилися дорослі щодо дітей. Це не злочини, а реванші. Фройдизм крокує планетою, і всі вже свідомі: дитячі неврози стають дорослими психозами[10]. — З есею «Агата Крісті»//«Ніч на Венері: 113 письменниць, які сяють у темряві»

  Ганна Улюра
  •  

Крісті не мала певного часу і місця, щоби писати. Коли навалювалися чужі історії, писала бігцем, де можна було притулити друкарську машинку. Її рідня підсміювалася і звала такі стани зануреннями. Так, вона писала просто на машинці, десь від п'ятої оприлюдненої своєї книжки: історії в голові вже були закінченими й не потребували корекції. Але вона довго-довго не могла наважитися називати себе письменницею[5]. — З есею «Агата Крісті»

  — Ганна Улюра

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. а б в г д Душенко К. В. *Мысли, афоризмы и шутки знаменитых женщин, С. 240
  2. а б в г Душенко К. В. *Мысли, афоризмы и шутки знаменитых женщин, С. 241
  3. а б в г д е ж Душенко К. В. *Мысли, афоризмы и шутки знаменитых женщин, С. 239
  4. а б Душенко К. В. *Мысли, афоризмы и шутки знаменитых женщин, С. 242
  5. а б в Ніч на Венері, 2020, с. 213
  6. а б в г д Душенко К. В. Мысли, афоризмы и шутки знаменитых женщин, С. 237
  7. а б в г д Душенко К. В. Мысли, афоризмы и шутки знаменитых женщин, С. 238
  8. а б Ніч на Венері, 2020, с. 211
  9. ЦИТАТИ УКРАЇНСЬКОЮ ПРО ДУРІСТЬ. Архів оригіналу за 2020-12-16.
  10. Ніч на Венері, 2020, с. 212

Джерела

ред.