Російський світ (геополітика)

«Росі́йський світ», рускій мір (рос. русский мир), або Pax Moscovita[1][2][3], Pax Moscovica[4], Pax Rossica, Pax Russica[5][6] — російська неоімперська геополітична та ідеологічна доктрина епохи панування путінізму[7], спроба орієнтації російського населення стосовно ідейних основ існування та розвитку російського суспільства через формування симбіозу сприйняття історичного минулого та перспективного бачення майбутнього в пошуку нової моделі ідеологічного наповнення національної ідеї нової Росії, створення стратегії геополітичного розвитку на теренах колишнього Радянського Союзу, масово- та соціально-комунікаційна технологія впливу РФ на внутрішню політику сусідніх держав, суспільно-політична практика та еклектична світоглядна суміш в партійному будівництві та ідеологічній, агітаційно-пропагандистській діяльності, ідеологічний концепт в російському політичному та інтелектуальному дискурсі для позначення наднаціональної і трансконтинентальної спільності, комплексна політтехнологія Кремля та геополітичний підхід для інтерпретації сучасних політичних процесів правого і лівого спектрів в одному руслі в формі еклектичних поєднувань елементів панславізму, євразійства, російського месіанства та імперіалізму (в тому числі у вигляді неформальної імперії), ідеології російського більшовизму і крайніх націоналістичних течій російського білого антикомуністичного руху років громадянської війни в Росії в еміграції.[8]

Russian World.jpg

ЦитатиРедагувати

  •  

Кожен місяць, день, кожна година, прожита без «русского міра» віддаляє нас від окупації. Військової і духовної.
Причому духовна окупація страшніша і підступніша. Саме вона породжує сепаратизм, коллаборацію і ненависть до українців і України[9].

  Сашко Лірник
  •  

Коли я запитував своїх одноліток з Макіївки, які всі пішли до так званого «ополчення», вони відповідали: «Я счітаю себя рускім! Я же говорю по-рускі». Цей психологічний зв’язок дуже чітко використовується російською пропагандою, яка каже, що простір «руского міра» окреслюється саме російською мовою[10].

  Станіслав Асєєв
  •  

Не всі щупальця «русского мира» такі огидні й очевидні, як «совок» і московська церква. Деякі більш симпатичні, вишукані і респектабельні, але не менш небезпечні. «Іронія долі», «восьме березня», булгакови, пугачови, і навіть висоцькі і цої в руках Кремля — ефективні інструменти нагадування про єдиний культурний простір та інструменти його відтворення[11].

  Володимир В'ятрович
  •  

Про мову нічого говорити не буду, але от щодо російської культури, щодо так званого «русского мира»... Певна, що їх в Україні вже нічого не чекає. Вся брехня з приводу «братських народів», яка свого часу була на колінці написана десь на луб'янці чи в кремлі, нарешті луснула. Ми побачили світ, побачили відношення європейців. Побачили те, як вони нам допомагають, як гарно зустрічають наших переселенців, наших мам із діточками, як віддають свої домівки... Думаю, українці зрозуміли, хто є хто і з ким нам точно по дорозі. Який до біса «русский мир»... Ми йдемо в Європу. Втім, не просто йдемо, ми туди повертаємося[12].

  Ірма Вітовська
  •  

«Русскій мір» – це заміна комунізму, причому невдала. Якщо комунізм певною мірою був вдалою ідеологією, він захопив пів світу, в комунізм вірили африканці, латиноамериканці, то в «русскій мір» не вірять навіть самі росіяни. Це невдала спроба запропонувати своєму народові якусь ідеологію. Мова не потрібна російській армії, щоби вторгнутися в якусь країну. Як вона це зробила у 2008 році з Грузією, де російською мовою не розмовляють. Вона може вести операції в різних країнах, де російською ніколи не розмовляли[13].

  Валерій Пекар
  •  

«Рускій мір» – ірраціональний продукт.
Він почав формуватися давно, зміцнювався протягом усього 20 сторіччя. Його ідеї дуже тісно корелюють із тим, що називають «національним психотипом», з національним характером росіян. Тому цей продукт і поширюється подібно до лісової пожежі[14].

  Лариса Якубова
  •  

«Рускій мір» виходить далеко за межі РФ під егідою так званої «тисячолітньої російської цивілізації». Хоча кожен справжній історик скаже, що це – оксюморон. Це абсолютно не науково.
Вони працювали над просуванням «руского міра» багато років, але його ніхто не помічав. Цю маркетингову, місіонерську діяльність видавали під соусом так званої soft power, «м'якої сили». Але крім неї вони всі ці роки експортували війни[14].

  — Лариса Якубова
  •  

«Рускій мір» є світоглядною системою людей з катастрофічним складом мислення. Тому я часто порівнюю його з тоталітарною деструктивною сектою. Якщо перекладати на просту, не наукову мову, її члени хворі на соціальну шизофренію[14].

  — Лариса Якубова
  •  

Світоглядна бульбашка «руского міра» сформована на ірраціональних засадах значною мірою завдяки його ідеологам, які були далекими від того, що називають психічно здоровими людьми. Багато хто з них знаходився в стані проживання катастрофічного досвіду.
У того ж Лева Гумільова складна історія репресованого роду та драматична його особиста історія[14].

  — Лариса Якубова
  •  

У членів секти в голові стоять блоки на будь-яку інформацію, що суперечить їхньому світогляду. Якщо вони почнуть її сприймати, то почнеться буквально фізіологічна ломка. Те саме відбувається з адептами «руского міра»[14].

  — Лариса Якубова
  •  

У Грузії чи Сирії ніхто не розмовляв російською мовою. Ідея в тому, що кордони імперії не закінчуються. Лише там, де їй дають відсіч. В англійській версії Вікіпедії є цікава мапа розширення імперії, на якій добре видно, що імперія завжди розширювалася на терени, де ніколи російської мови і «русского міра» не було[13].

  — Валерій Пекар
  •  

Україна не може бути частиною «Русского мира» і залишатися Україною, не може «дружити» з московськими автократами і зберігати у себе свободу і демократію, не може чіплятися за архаїчні «скрепы» і водночас модернізуватися. Це може зробити лише Малоросія[15].

  Микола Рябчук

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. * Arendt, Hannah. The Jewish Writings. New York, 2009. p. 427.
  2. Stefan Heuser, ‎Hans Günter Ulrich. Political Practices and International Order. 2007. p. 38
  3. Michael Kessler, ‎Paul Michael Lützeler. Hermann-Broch-Handbuch. 2016. S. 45.
  4. Forschungen zur osteuropäischen Geschichte. Harrassowitz Verlag, 1995. B. 52. S. 35.
  5. Mark Smith. Pax Russica: Russiaś Monroe Doctrine. 1993
  6. Maxim Waldstein, ‎Sanna Turoma. Empire De/Centered: New Spatial Histories of Russia and the Soviet Union. 2016.
  7. Німецька хвиля: інтерв'ю 'Deutsche Welle' українського дипломата Богдана Яременка, 27.12.2014
  8. Гула Р. В. «Русский мир» — фантом чи реальність? Аспекти політологічного аналізу / Р. В. Гула // Наукові праці МАУП. — 2016. — Вип. 50. — С. 7-14.
  9. Руззькомірна навала. Друга хвиля
  10. "Рускій мір" і мова». Станіслав Асєєв
  11. Висоцький і Цой як щупальця «русского мира». 10 найгучніших цитат Володимира В’ятровича
  12. Ірма Вітовська, актриса театру і кіно:«Я вірю, що ми здатні після перемоги зробити нашу країну казкою»
  13. а б Перемога України. Коли? | Валерій Пекар
  14. а б в г д Історикиня Лариса Якубова: «Рускій мір» схожий на тоталітарну секту, члени якої хворі на соціальну шизофренію
  15. Микола Рябчук: «Націоналізм може і навіть мусить бути ліберальним, бо тільки тоді має право на існування»