Російська пропаганда або кремлівська пропаганда[1][2] — російська державна інформаційна політика, спеціальні інформаційні заходи («спецоперації»[3], «політичні технології»[4]) та конгломерат відповідних державних органів та установ, які під виглядом «суспільного інформування» займаються психологічною обробкою населення Російської Федерації, а також населення інших країн — в першу чергу країн пострадянського російськомовного простору та російської діаспори[5][6][7]. Також об'єктом російської пропаганди є іншомовне населення у США, ЄС, арабських країнах, тощо[8][9][10]. Загалом російська пропаганда розповсюджується щонайменше 40 мовами світу у 160 країнах[11].

Вікіпедія
Вікіпедія

Цитати ред.

  •  

Бачиш якийсь фейк і думаєш: боже, ну хто в це може повірити? Оце була типова російська пропаганда. Як вони працювали? Знаходили тріщину в суспільстві — щодо мовного питання, вакцинації, але головне, щоб були великі групи людей, які мають різну думку. І коли ця тріщина знаходилась, вони створювали відверту брехню, аби роздерти суспільство на кілька частин. І з цими уламками суспільства вели роботу через свої канали, частина з яких відверто брендовані Росією (наприклад, Russia Today), але більшість навпаки — приховані[12].

  Оксана Мороз
  •  

Зараз в інфополі багато знецінених сенсів, російська пропаганда намагається переконати кожного з нас, що правди немає, що нікому не можна вірити, що все скомпрометоване й ні на що не можна опиратися. І голос дисидентів може стати противагою цьому хаосу, бо це саме той випадок, коли гідність, відважність, відповідальність і справедливість, про які ми так любимо говорити, має людське обличчя[13].

  Дарка Гірна
  •  

Пропаганда в Росії — це вже сфера досліджень психологів, а не спеціалістів із комунікації. Російське суспільство перебуває у стані, який можна порівнювати зі станом наркомана. Коли він підсів на певну голку — в цьому випадку інформаційну — він уже не може без неї існувати, а якщо не отримує дозу, в нього починається ломка. Будь-яке донесення правди — це намагання забрати в них голку і спричинити ломку. Вони просто роблять усе, щоби зберегти свою рамку бачення світу[12].

  — Оксана Мороз
  •  

Російська пропаганда використовувала чутки й раніше, але зараз почала витрачати значно більше ресурсів для їх поширення, розраховуючи на те, що вони стануть основою інформаційного поля. До цього долучаються й російські блогери, які на словах виступають проти Путіна, але транслюють меседжі, вигідні російській пропаганді[12].

  — Оксана Мороз
  •  

Щодо Кремля, то з викривленням фактів у нього довга історія. У російській мові навіть слово «дезінформація» означає саме свідомий обман. Сталін увів його в ужиток, щоб звучало по-іноземному — з тим підтекстом, що саме капіталістичні країни винайшли цей підступний метод[14]. — З книги «Ми — Bellingcat. Онлайн-розслідування міжнародних злочинів та інформаційна війна з Росією»

  Еліот Гіґґінз
  •  

Радянський уряд вважав «активні заходи» — зокрема політичні вбивства, фальсифікації та пропаганду — засобами зовнішньої політики. Активні заходи стали не такими активними після падіння комуністичного режиму, але вихованці тієї системи просто так не здалися[14]. — З книги «Ми — Bellingcat. Онлайн-розслідування міжнародних злочинів та інформаційна війна з Росією»

  — Еліот Гіґґінз
  •  

Путін став офіцером КДБ 1975 року і прослужив там шістнадцять років. 1991-го він отримав звання підполковника і посаду заступника мера Санкт-Петербурга, згодом став директором ФСБ. 1999 року Путін почав виконувати обов’язки президента РФ, і «активні заходи» знову стали характерною складовою російської держполітики[14]. — З книги «Ми — Bellingcat. Онлайн-розслідування міжнародних злочинів та інформаційна війна з Росією»

  — Еліот Гіґґінз
  •  

За цифрової доби втручання в інформацію стало простим як ніколи. Захід, який досі тішився своєю першістю в Холодній війні, переймався тероризмом і відволікався на захопливі нові технології, не був готовий до цього[14]. — З книги «Ми — Bellingcat. Онлайн-розслідування міжнародних злочинів та інформаційна війна з Росією»

  — Еліот Гіґґінз
  •  

Експерт із дезінформації Бен Німмо назвав тактики Кремля 4D-підходом: заперечити, спотворити, відволікти, залякати[15]. Спершу російські чиновники агресивно заперечують незручні для них факти і принижують джерела, які їх оприлюднили, тавруючи як русофобів і підсадних качок від недоброзичливих держав. Потім спотворюють правду до невпізнання, доводять її до абсурду[14]. — З книги «Ми — Bellingcat. Онлайн-розслідування міжнародних злочинів та інформаційна війна з Росією»

  — Еліот Гіґґінз
  •  

Третя тактика — відвернути увагу від головної теми. Для цього використовують теорії змови і відбивають звинувачення у стилі «сам дурень»: «Ви кажете, що сепаратисти збили літак в Україні, а як щодо тисяч мирних жителів, які загинули в іракській війні?». Такі закиди породжують світосприйняття, означене моральною розгубленістю: нікому не можна вірити, ніде не знайти правди. Четверта тактика — залякування, погрози жахливими наслідками для тих, хто не підтримує лінію Кремля[14]. — З книги «Ми — Bellingcat. Онлайн-розслідування міжнародних злочинів та інформаційна війна з Росією»

  — Еліот Гіґґінз
  •  

Російська пропаганда часто досягає своїх цілей, треба ретельно розібратися, як їм це вдається, і, можливо, якоюсь мірою змусити ці механізми працювати на нашу користь. Потрібна агресивність у донесенні правди. Добро має бути з кулаками[16].

  Тетяна Микитенко

7 заповідей російської дезінформації[17] ред.

Заповідь перша.
Знайдіть «тріщини» в суспільстві-мішені: соціальні суперечності, які можна використати і в які можна вбити клин[17].

  •  

Вони шукають економічні, соціальні, демографічні, лінгвістичні, етнічні – будь-які джерела соціальних розбіжностей[17].

  — Едвард Лукас
  •  

І роздувають ці розбіжності, щоб люди втратили довіру один до одного[17].

  — Доктор Клейр Уоделл
  •  

Це неначе лікар навпаки: йому треба розуміти пацієнта. О, в цього хворе коліно, а в цього болить стегно. Він встановлює хворобу, яка спричиняє слабкість – але замість того, щоб вилікувати її, він погіршує стан хворого[17].

  — Клінт Уоттс

Заповідь друга.
Створіть гігантську, зухвалу брехню – настільки приголомшливу, щоб ніхто й повірити не міг, що таке взагалі можна вигадати[17].

  •  

Брехня має бути настільки кричущою, що коли люди в неї повірять, наслідки будуть абсолютно згубними[17].

  — Доктор Клейр Уоделл

Заповідь третя.
Обгорніть цю брехню навколо правдивої серцевини[17].

  •  

Пропаганда найбільш ефективна, коли в ній є зерно правди[17].

  — Едвард Лукас
  •  

Найбільш успішні подібні операції містять у собі елементи правди, і завдяки цьому дезінформація сприймається разом із ними[17].

  — Ларрі Мартін

Заповідь четверта.
Ховайте ваші руки: щоб здавалося, що джерелом повідомлення є хтось інший[17].

  •  

Ніхто не шукав першоджерела, звідки це все почалося. Хто першим опублікував повідомлення. І цей метод вони повторювали знову і знову[17].

  — Ларрі Мартін

Заповідь п’ята.
Знайдіть собі корисного ідіота[17].

  •  

Корисними ідіотами вони визначають тих, хто бездумно сприймає кремлівські месиджі й просуває їх серед цільової аудиторії – населення в іншій країні, яке вони хочуть обробити[17].

  — Клінт Уоттс
  •  

Були ідіоти, які не помічали очевидних речей. І вони були дуже-дуже корисними[17].

  — Ларрі Мартін

Заповідь шоста.
Заперечуйте все[17].

  •  

Навіть якщо правда є очевидною, ви все заперечуєте[17].

  — Ларрі Мартін
  •  

Вони агресивно наполягатимуть на своєму, бо розуміють, що період нашої уваги є вельми коротким[17].

  — Едвард Лукас

Заповідь сьома.
Найважливіша. Грайте в довгу[17]

  •  

Росія прагне вести тривалу гру, і вкладає величезні ресурси у речі, які можуть не дати плодів протягом багатьох років[17].

  — Едвард Лукас
  •  

Нагромадження цих операцій протягом тривалого періоду часу зрештою спричинить потужний політичний вплив[17].

  — Ларрі Мартін
  •  

Це схоже на краплю, яка точить камінь. Відразу вона не створює ніяких помітних наслідків. Але якщо ці краплі падають роками, вони проб'ють у камені дірку. І росіяни про це знають[17].

  — Доктор Клейр Уоделл

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Експерти: Кремлівська пропаганда наступає на старі граблі. Процитовано 8 липня 2014.
  2. [Новости: Кремлевская пропаганда. Процитовано 7 липня 2014.(рос.) Новости: Кремлевская пропаганда]
  3. LifeNews — не журналісти, а конкретний бойовий підрозділ інформаційних спецоперацій, — СБУ. Процитовано 7 липня 2014.
  4. Кремль має намір маніпулювати громадською думкою в Америці та Європі через інтернет. Процитовано 8 липня 2014.
  5. [Кремлевская пропаганда: что это такое? Спецпроект РИА «Новый Регион». Процитовано 7 липня 2014.(рос.) Кремлевская пропаганда: что это такое? Спецпроект РИА «Новый Регион»]
  6. Три кити російської пропаганди, Архівовано 1 липня 2014 у Wayback Machine. Український тиждень
  7. Російська пропаганда: гірше, ніж за Радянського Союзу? Архівовано 10 червня 2014 у Wayback Machine. BBC
  8. [Russia Today's Disinformation Campaign. Процитовано 7 липня 2014.(англ.) Russia Today's Disinformation Campaign]
  9. Російська пропаганда активізувалася на європейському фронті. Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine. Еспресо TV
  10. (рос.) Имидж государственной пропаганды Russia Today все равно не сможет отмытьШаблон:Недоступне посилання
  11. [VOR broadcasts to 160 countries in 38 languages. Процитовано 8 липня 2014.(англ.) VOR broadcasts to 160 countries in 38 languages]
  12. а б в Оксана Мороз, «Як не стати овочем»: «Перше, що пропонують нам маніпулятори, — те, що ми хочемо почути й що боїмося почути»
  13. Авторка проєкту «Обличчя незалежності» Дарія Гірна: «Часу, щоб реанімувати нашу гідність, залишилося критично мало»
  14. а б в г д е Гіґґінз, 2022, с. 76
  15. Dismiss, Distort, Distract, Dismay.
  16. Тетяна Микитенко: Рагулізм — це брак критичного ставлення до себе й відповідальності за те, що робиш
  17. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ Знайдіть корисного ідіота. 7 заповідей російської дезінформації

Джерела ред.