Священник

людина, що є представником церкви
Вікіпедія
Commons
Вікісховище має мультимедійні дані за темою:

Свяще́нник — термін у більшості християнських церков та назва сану священнослужителя, поставленого єпископським рукоположенням (висвятою) на уділення священних таїнств, відправляння церковних богослужб та релігійного обслуговування вірних. Відповідно до богослов'я (догматика) — загальна назва всіх трьох ступенів святої Тайни Священства є диякон, пресвітер, єпископ.

Вбрання священника, описане у Біблії.
Священник сану диякона православної Церкви

ЦитатиРедагувати

  •  

Усi ангели разом не мають такої влади, яку має священик, бо не можуть вiдпустити нi одного гріха. А вже найбiльша священнича гiднiсть у тому, що на слова священика в Службi Божiй Христос сходить на землю[1].

  Григорій Богослов
  •  

…серед громади нечестивців Александр Третій був князем. Адже всім відомо, що коли свої декреталії оголошував (у яких любовний зв'язок священнослужителів називав «близькою дружбою»), то діяв всупереч божественним і людським законам. Бо ні закон Божий не забороняє священикові узяти собі дівчину і одружитися, ні апостол — бути вельмишановному шлюбові в усіх (якщо навіть ішлося про шлюб священнослужителів). Хай тільки зв'язок із блудницями не називають «близькою дружбою»![2]Супліка Станіслава Оріховського Рутенця до Найвищого Понтифіка Юлія ІІІ про схвалення взятого шлюбу.

  Станіслав Оріховський
  •  

…чи шлюб поганина треба схвалювати? — Звичайно,— кажеш,— і то не сяк-так, а найповажніше.— Яким же чином, питаю, ота самісінька похвала, коли її переносити на священика, змінюється на осуд?[3]Супліка Станіслава Оріховського Рутенця до Найвищого Понтифіка Юлія ІІІ про схвалення взятого шлюбу.

  — Станіслав Оріховський
  •  

У тих вигадників одна стать байдужа до іншої статі. У них чоловіки з чоловіками ганьбу чинять; у них всі парохії, пребенди і канонії переповнені розпусниками, перелюбниками, а також байстрюками. Одне слово, маємо майже стільки будинків розпусти, скільки помешкань священиків.[4]Супліка Станіслава Оріховського Рутенця до Найвищого Понтифіка Юлія ІІІ про схвалення взятого шлюбу.

  — Станіслав Оріховський
  •  

Призивати Господне ім'я — це наше завдання, це наш обов'язок. Через нас у душах нам повірених святиться Боже ім'я; наш приклад більш, ніж наша проповідь те справляє. <…> Священик, який не просить, щоб його священодійства були благословені Богом, щоби в них дійсно прославлялося Боже ім'я, — ледви чи зуміє відповісти трудному завданню молитися за всіх і в імені всіх, і бути тим Єремієм, що молиться багато за народ.[5]«Божа Мудрість», розділ VI «Прохання про Мудрість».

  Андрей (Шептицький)

З БібліїРедагувати

  •  

Вони повинні бути святі для свого Бога і не оскверняти його ім'я, бо вони приносять своєму Богу хліб — приношення, які спалюються для Єгови на вогні. Тож священики мають бути святі.[6]Левіт 21:6.

  Бог Єгова (Ягве)
  •  

Благословляючи ізраїльтян, вони мають згадувати моє ім'я, і я їх поблагословлю.[7]Числа 6:27.

  — Бог Єгова (Ягве)

ПриміткиРедагувати

  1. Скарбничка мудрості
  2. Оріховський, 2004, с. 174
  3. Оріховський, 2004, с. 177
  4. Оріховський, 2004, с. 180
  5. Шептицький А. Твори: морально-аскетичні. — Рим: Видання Українського Католицького Університету ім. Св. Климента Папи, 1978. — С. 86-87
  6. Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 203
  7. Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 228

ДжерелаРедагувати

  • Біблія. Переклад нового світу. — Brooklyn, New York: Watch Tower Bible and Tract Society of New York, Inc, 2014. — 1797 с.
  • Оріховський С. Твори. Пер. з латинської та старопольської В. Д. Литвинова. — Київ: Дніпро, 2004. — 672 с. — ISBN 966-578-160-Х