Відкрити головне меню

Чуковська Олена Цезарівна

радянський і російський хімік і літературознавець, кандидат хімічних наук, лауреат премії Олександра Солженіцина

Олена Цезарівна Чуковська (6 серпня 1931, Ленінград — 3 січня 2015 року, Москва) — радянський і російський хімік і літературознавець, дочка Лідії Корніївни Чуковської і літературознавця Цезаря Самойловича Вольпе. Кандидат хімічних наук. Лауреат премії Олександра Солженіцина.

Чуковська Олена Цезарівна
Elena Chukovskaia.jpg
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

ЦитатиРедагувати

  •  

Вибрала таку професію, щоб не мати ніякого відношення до літератури і довгі роки займалася цією професією. Я пропрацювала 34 роки в Інституті елементоорганічних сполук абсолютно не в якості онуки. У мене була спеціальність, були статті по роботі, ну і були відповідні заняття. Мені це було дуже цікаво, у мене була в кінці вже велика група, мені було цікаво займатися наукою. — Про вступ на хімічний факультет МДУ.

 

Выбрала такую профессию, чтобы не иметь никакого отношения к литературе и долгие годы занималась этой профессией. Я проработала 34 года в Институте элементоорганических соединений совершенно не в качестве внучки. У меня была специальность, были статьи по работе, ну и были соответствующие занятия. Мне это было очень интересно, у меня была в конце уже большая группа, мне было интересно заниматься наукой[1].

  •  

Але поступово, десь до 1960-х років стало складатися таке становище, яке втягувало мене в літературні помічники. По-перше, Корній Іванович запрошував мене до підготовки «Чукоккали»; по-друге, моя мати, Лідія Корніївна, втрачала зір, і доводилося багато допомагати їй технічно; по-третє, в 1965 році я познайомилася з Солженіцином і теж надавала йому якусь технічну допомогу. Так, поступово я втягнулася у допоміжні літературні заняття.

 

Но постепенно, где-то к 1960-ым годам стало складываться такое положение, которое втягивало меня в литературные помощники. Во-первых, Корней Иванович привлекал меня к подготовке «Чукоккалы»; во-вторых, моя мать, Лидия Корнеевна, теряла зрение, и приходилось много помогать ей технически; в-третьих, в 1965 году я познакомилась с Солженицыным и тоже оказывала ему какую-то техническую помощь. Так, постепенно я втянулась во вспомогательные литературные занятия[1].

ПриміткиРедагувати