Амеліна Вікторія

українська письменниця

Вікторія Амеліна (нар. 1 січня 1986) — українська письменниця.

Амеліна Вікторія
Amelina Victoria.JPG
Wikipedia-logo.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

ЦитатиРедагувати

  •  

Письменники вигадали подорожі у часі, та, виявляється, можна просто дозволити часу йти та помахати йому рукою.[1]«Дім для Дома»

  •  

Я приношу їм все, що просять. Я все повертаю — хоч воно аніскілечки їм не потрібне. Так і життя іноді повертає те, що ти просиш. Теж, із жалю, як я повертаю людям сухі гілки. Просто думаю, ну нехай порадіють хоч трохи.[2]«Дім для Дома»

  •  

Коли одне покоління мовчить, наступне врешті буде вигадувати – а ті, що прийдуть пізніше, можуть уже й не побачити різниці між правдою та брехнею.[3]«Дім для Дома»

  •  

Все починалося наново. Тільки всередині все, мабуть, було в людей старе.[4]«Дім для Дома»

  •  

Цей Бог любить тих, хто спершу обов'язково схибить.[5]«Дім для Дома»

  •  

Це коли загубився в просторі й часі, тоді чіпляєшся за пожитки. Зберігаєш старі незручні туфлі, бо ці туфлі – твій дім, як чоботи – дім солдата.[6]«Дім для Дома»

  •  

— А в Ірпені ти була?
— Була.
— А чому не розповідаєш про нього?
— Ну, там центральний парк гарний — я завжди про нього розповідаю. Парк в Ірпені такий ідеальний, знаєш, як рай у брошурах Свідків Єгови.[7]З есе «Земля у чотирьох кадрах», розділ «4. Ірпінь».



ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Вікторія Амеліна. Дім для Дома. — Львів: ВСЛ, 2017. — ISBN 978-617-679-416-5