Булгаков Михайло Опанасович
Миха́йло Опана́сович (Пана́сович) Булга́ков (рос. Булгаков Михаил Афанасьевич; 15 травня 1891 — 10 березня 1940) — письменник, драматург, театральний режисер. Автор повісті «Собаче серце» (1925) і роману «Майстер і Маргарита» (1967). За мотивами його п'єси знято фільм «Іван Васильович змінює професію».
Булгаков Михайло Опанасович | |
Стаття у Вікіпедії | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Цитати
ред.- А не треба ніяких точок зору! Просто він [Ісус Христос] існував, і більше нічого. І доказів ніяких не треба[1].
- Розруха не в клозетах, а в головах[2].
- Розумні люди на те й розумні, щоб розбиратися в заплутаних речах.
- Але ось яка річ мене непокоїть: коли Бога нема, то постає питання, хто ж керує життям людським і взагалі всім побитом на Землі?
- Но вот какой вопрос меня беспокоит: ежели бога нет, то, спрашивается, кто же управляет жизнью человеческой и всем вообще распорядком на земле?
- Ніколи й нічого не просіть! Ніколи й нічого, і особливо в тих, хто сильніший за вас. Самі запропонують і самі все дадуть.
- Рукописи не горять[1].
- Той, хто любить, повинен розділяти долю того, кого він любить.
- Що би робило твоє добро, якби не існувало зла?
- Свіжість буває тільки одна — перша, вона і остання[1].
- Добра пані, існує далека країна, ви не знаєте її, це — Московія.
- Язик може приховати істину. Очі — ніколи. Недобре замислюють чоловіки, які ховаються від вина, гри, товариства, красивих жінок та застільних розмов.[3]
- Свята Русь — країна дерев'яна, злиденна і… небезпечна, а російській людині честь — тільки зайвий тягар.[2].
Так, людина смертна, та це було б іще півбіди. Погано те, що вона іноді раптово смертна, ось у чому штука! |
|||||
Ця цитата була обрана цитатою дня 15 травня 2016 року.
|
Цитати про його творчість
ред.Дуже жалько, дуже жалько, що у вас не виставляють на театрі «Дні Турбіних» — я бачила в Москві. Ах, мої ви милі, «Дні Турбіних». Це ж така розкіш. Така правда, що якби ви побачили, які взагалі осоружні, огидливі на сцені ваші українці, ви б зовсім одцуралися цієї назви… Грубі, дикі мужлани![5] — Микола Куліш «Мина Мазайло» (третя дія, 7). |
|||||
— Тьотя Мотя (Мотрона Розторгуєва) |
Примітки
ред.- ↑ а б в «Майстер і Маргарита»
- ↑ а б «Собаче серце»
- ↑ Мудрість віків: вибр. афоризми / упоряд. М. О. Пушкаренко. — К.: Богдана, 2009. — С. 61.
- ↑ Мастер и Маргарита, 1989, с. 18
- ↑ Куліш М. Твори: в 2 т. — Київ: Дніпро, 1990. — Т. 2. — С. 142. — ISBN 5-308-00654-7
Джерела
ред.- Михаил Булгаков. Мастер и Маргарита. — Высшая школа, 1989. — 557 с.