Василь Вражливий

Васи́ль Вражли́вий (справжнє ім'я Штанько́ Васи́ль Я́кович, 1903, Опішня Зіньківського повіту Полтавської губернії — 8 грудня 1937, Ленінград, за іншими даними — Ленінградська область) — український письменник доби Розстріляного відродження, жертва сталінських репресій.

Василь Вражливий

Стаття у Вікіпедії

Роботи у Вікіджерелах

Медіафайли у Вікісховищі

Про Василя Вражливого

	Ми жили з Сенченком І. у льоху на Басейній 20, коли одного вечора до нас прийшов В. Вражливий — мрійний, наївний селюк у довгому, аж до землі, пальті. Він дуже захоплений був як і ми всі, роботою і поселився у нас на пічці. Удень ми топили велику грубу-плиту, а уночі В. Вражливий на ній спав, бо більше нігде було. Мабуть у тому льоху він і на туберкульоз захворів. Тоді ж випадково мабуть, у нас і зійшовся наш гурток літературний: І. Сенченко, В. Вражливий, П. Панч, Г. Коляда та я. Цей зв'язок і зараз є між нами. — З автобіографії (1920-ті роки)
	— Копиленко Олександр Іванович

З творів

• 
  Вражливий В. Земля (збірка). — Харків: Книгоспілка, 1925. — 130 с.
• 
  Вражливий В. Справа серця (роман). — Радянська література, 1933.

Джерела

• Самі про себе. Автобіографії українських митців 1920-х років/ Упоряд. Раїса Мовчан. — Київ: Кліо, 2015. — 640 с. — ISBN 978-617-7023-36-3