1933 в Українській РСР

1933 в Україні — цитати про події, що відбуваються у 1933 році в Україні.

Цитати

	Одночасно зі знищенням «класового ворога на селі» у 1933–1934 роках поступово набирала обертів чергова кампанія наступу на український націоналізм – так званий «постишевський погром». Другий секретар ЦК КП(б) Павло Постишев мав на меті згорнути політику українізації. Тотальної чистки зазнали музеї та бібліотеки багатьох міст України, Інститут української культури ім. Д.І. Багалія, Інститут ім. Т.Г. Шевченка, видавництво «Української радянської енциклопедії», Державні курси українізації ім. К. Маркса, театр «Березіль». — Зі статті «Індустрія терору: Як СРСР знищував небажаних у 1920–1930 роки»
	— Олег Бажан

	У 1933 році «контрреволюціонерами» та «шпигунами» оголосили режисера Леся Курбаса, письменників Олеся Досвітнього, Сергія Пилипенка, поетів Михайла Драй-Хмару, Михайла Ялового, Дмитра Загулу, літературознавця Мирослава Ірчана, класика сатиричної прози Остапа Вишню. У 1934 році літераторам Валер‘яну Підмогильному, Григорію Косинці, Миколі Вороному, Олексі Влизьку, Григорію Епіку, Дмитрові Фальківському висунули звинувачення у причетності до великомасштабного антирадянського підпілля та підготовці терористичних актів. Більшість із цих культурних діячів загинули під час масового розстрілу в урочищі Сандармох восени 1937 року. — Зі статті «Індустрія терору: Як СРСР знищував небажаних у 1920–1930 роки»
	— Олег Бажан

Див. також

• 1930-ті