Волтер Соєр

англійський математик, педагог і популяризатор математики

Волтер Соєр (англ. Walter Warwick Sawyer or W. W. Sawyer, 5 квітня 1911 — 15 лютого 2008 — англійський математик, педагог і популяризатор математики.

Волтер Соєр
Стаття у Вікіпедії

Цитати

ред.
  •  

Мало хто уявляє собі, яка величезна сфера дії сучасної математики. Мабуть, легше було б опанувати всі існуючі мови, ніж усі відомі на сьогодні математичні знання.[1]

  •  

Математика — це класифікація і вивчення усіх можливих закономірностей.[1]

  •  

Математика — це класифікація усіх можливих задач та методів їх розв'язання.[1]

  •  

Чиста математика — це дослідження того, в який спосіб повинні думати люди, щоб досягти правильних наслідків[2]

  •  

Математичне мислення — це свого роду знаряддя. Не варто оволодівати цим знаряддям, якщо ми не збираємося ним користуватись[3]

  •  

Узагальнення — це, мабуть, найлегший і найочевидніший шлях розширення математичних знань.[4]

  •  

Майже всі математичні відкриття мають в основі дуже просту ідею. Підручники часто приховують цей факт. Вони звичайно містять громіздкі висновки і цим створюють враження, ніби математики — це люди, які все життя просиджують за письмовими столами і списують тонни паперу.[4]

  •  

Розв'язати задачу означає звести її до простішої задачі.[4]

  •  

Людині, яка вивчає алгебру, часто корисніше розв'язати одну й ту саму задачу трьома різними способами, ніж розв'язати три-чотири різні задачі. Розв'язуючи одну задачу різними методами, можна шляхом порівнянь з'ясувати, який з них коротший і ефективніший. Так виробляється досвід.[4]

  •  

Учений, що послуговується математикою у своїх дослідженнях, повинен чітко усвідомлювати, що в математиці буде зроблено ще дуже багато нових відкриттів, які не мають нічого спільного з його власними дослідженнями; але при цьому він не повинен пропустити те маленьке відкриття, яке може виявитись вирішальним для його роботи.[5]

  •  

Щоб творити музику, треба любити музику, а не успіх (або, в усякому разі, музику не менше, ніж успіх). А щоб стати математиком, треба захоплюватись чарівністю закономірностей і логічною стрункістю законів.[5]

  •  

Сміливість розуму характерна для всіх математиків. Математик не любить, коли йому про щось розповідають, він сам хоче дійти до всього.[5]

  •  

Якби можна було звести всі знання до двох загальних законів, математик цим би не задовольнився. Він не заспокоївся б доти, доки не довів би, що обидва ці закони ґрунтуються на одному принципі. Але й тоді він не був би щасливий, — навпаки, він став би нещасним, бо не мав би чого робити. Проте перспектива такого застою зовсім неймовірна. Життя таке, що розв'язання однієї проблеми завжди створює нову проблему; інакше життя було б нестерпне.[5]

  •  

Всяка математична теорія має неодмінно поєднувати в собі могутність методу, яка зумовлює можливість застосувань до природничих наук, і красу та стрункість, таку привабливу для розуму.[5]

  •  

Ніщо не дає математикові більшої насолоди, ніж відкриття, що дві речі, які він раніше вважав зовсім відмінними, насправді математично ідентичні, ізоморфні.[6]

  •  

В елементарній математиці ми маємо суміш усяких важливих і неважливих деталей. У вищій математиці ми намагаємося розділити різні елементи і вивчити кожний зокрема. В цьому розумінні вища математика, можливо, набагато простіша від елементарної.[7]

  •  

Алгебра — це стенографія математики.[7]

  •  

Неперервність — це основна властивість, що її вивчає топологія.[8]

  •  

Розвиток сучасної математики утруднює не те, що важко призвичаїтись до нових ідей, а то, що важко відмовитись від давніх.[8]

  •  

Неевклідова геометрія — одна з нових ідей у математиці; це перший і найбільший злам традицій.[9]

  •  

Проективна геометрія — чудовий взірець математичного стилю. Якщо в ній щось можна довести, то це доводиться звичайно дуже просто.[9]

  •  

Відкриття кватерніонів справило приголомшуюче враження на багатьох провідних англійських математиків — Гамільтонових сучасників, воно вважалося останнім словом у математиці і ідеальним методом розв'язання більшості алгебраїчних проблем. Але насправді кватерніони були не так останнім, як першим словом. Бар'єр було подолано: почала розвиватись алгебра, що відкинула деякі з основних положень давньої алгебри.[9]

  •  

Вища математика в певному розумінні простіша за елементарну. Досліджувати, наприклад, пішки лісові хащі дуже важко, з літака це робиться простіше.[9]

Примітки

ред.

Джерела

ред.

Математика в афоризмах, цитатах і висловлюваннях / Н. О. Вірченко. — Київ: Вища школа, 1974. — 272 с.