Тополо́гія (грец. τόπος — місце, logos — наука) — розділ математики, який наближений до геометрії. У той час як алгебра починається з розглядання операцій, геометрія — фігур, а математичний аналіз — функцій; найфундаментальніше поняття топології — неперервність.
|
Алгебра є одним із стовпів усього сучасного математичного мислення. Одним, але не єдиним. Другим таким стовпом дедалі більше стає молода, яка, проте, швидко розвивається, галузь математики — топологія.
|
|
|
|
|
|
— П. С. Александров[1]
|
|
Неперервність — це основна властивість, що її вивчає топологія.
|
|
|
|
|
|
— В. Сойєр[4]
|
|
Популярно можна сказати, що методи топології дозволяють нам «бачити» в просторі, число вимірів якого більше від трьох.
|
|
|
|
|
|
— О. С. Парасюк[5]
|
|
Та (безперечно, топологічна) споконвіку відома думка, що бублик має дірку, не потребувала для свого вираження спеціальної науки. Але ось наприкінці XIX ст. зародження топології зумовили внутрішні запити самої математики, коли треба було, приміром аналізувати властивості фігур у багатовимірних просторах.
|
|
|
|
|
|
— І. М. Виноградов[5]
|
- ↑ Математика в афоризмах, 1974, с. 183
- ↑ Математика в афоризмах, 1974, с. 216
- ↑ Математика в афоризмах, 1974, с. 219
- ↑ Математика в афоризмах, 1974, с. 223
- ↑ а б Математика в афоризмах, 1974, с. 233
Математика в афоризмах, цитатах і висловлюваннях / Н. О. Вірченко. — Київ: Вища школа, 1974. — 272 с.