Гертруда Стайн

Ґертру́да Ста́йн (англ. Gertrude Stein; народилася 3 лютого 1874 — померла 27 липня 1946) — американська феміністська письменниця («Три життя», «Становлення американців», «Матір всім нам»), поетка, сценаристка, колекціонерка мистецтва, яка більшість життя прожила у Франції.

Гертруда Стайн

Гертруда Стайн

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

• Викреслити найкоротше слово — означає викреслити все.
• Коли ти нарешті отримуєш те, чого прагла, виявляється, що це не те, чого ти прагла.
• Небезпек стільки, що можна нічого не боятися.
• Чоловіки пишаються двома речами, які будь-який з них може робити однаково добре: напиватися й зачинати синів.
• Я хочу бути багатою, але не хочу робити те, що треба, аби зробитися багатою.

	Ми завжди всередині одного віку.
	We are always the same age inside.

	Треба наважитися бути щасливим.
	One must dare to be happy.

	Щоб бути генієм(-йкою), потрібно багато часу. Тобі доводиться так багато сидіти, нічого не роблячи, насправді нічого не роблячи.
	It takes a lot of time to be a genius. You have to sit around so much, doing nothing, really doing nothing.

	Кожен знає, що якщо ви занадто обережні, ви настільки зайняті обережністю, що обов’язково спіткнетеся об щось.
	Everybody knows if you are too careful you are so occupied in being careful that you are sure to stumble over something.

	Писати та читати для мене є синонімом існування.
	Writing and reading is to me synonymous with existing.

Про Гертруду Стайн

	Гертруду Стайн книжники знають за однією фразою, а найпалкіші шанувальники — за однією книжкою, «Автобіографією Еліс Б. Токлас» 1933 року. «Автобіографія» була, власне, збіркою літературних анекдотів із зірковим складом фігурантів. Кому, як не їй, було написати таку книжку: її салон по вулиці Фльорюс, 27, що в Парижі, приймав провідних письменників і художників-авангардистів, Стайн була такою собі хрещеною матір’ю модерністської літератури й опікувалася авангардними митцями. — З есею «Гертруда Стайн»//«Ніч на Венері: 113 письменниць, які сяють у темряві»
	— Ганна Улюра

	Хто така Еліс Б. Токлас? З 1907 року й до смерті міс Токлас була партнеркою Гертруди (наслідком камінг-ауту Стайн став повний розрив із братом, власне, з усією родиною). Гертруда зробила Еліс профанною незацікавленою розповідачкою. Яка бачить і фіксує (дуже ядучо фіксує) будні міжвоєнної богеми. Це, між іншим, дозволило авторці стати однією з «зафіксованих» героїнь книжки. — З есею «Гертруда Стайн»
	— Ганна Улюра

	«Автобіографія» була очевидною поступкою читачу, спраглому пліток під виглядом літературного нон-фікшну. І це таки єдина книжка, яку уважно прочитали за життя Стайн. Гемінґвей, по якому вона там проїхалася паровим котком, зреагував на це в своїй «Фієсті», коли відтворив діалог Стайн і Токлас – сварку двох коханок, владної дурепи й зацькованої розумниці (він намагався дорікнути Стайн гомосексуальністю, яку та не приховувала). Уже примітили, якою елегантною, попри волю автора вийшла буцімто підслухана розмова: авторка сварилася зі своєю свавільною літературною маскою. — З есею «Гертруда Стайн»
	— Ганна Улюра

	Стайн згадувала роботу над автобіографією: «Уперше в процесі письма я відчувала в той час як писала щось, що було не в мені до того коли я писала, у мене було тільки те що було в мені». Не в ній була якраз розповідачка, та, що розказує історії. І от її у Стайн ніколи не було, історії існували лише не-в-мені (розкішна теорія «лесбійського» письма, яке уникає проникнення фалосу-логосу). Один із улюблених повторів перемог-програшів Стайн: фраза «там буде історія її». І ще одне кумедне до неможливості унісон-спостереження зробили: «Еліс Б. Токлас буде звучати як «Alice be talkless» («замовкни, Еліс»). — З есею «Гертруда Стайн»
	— Ганна Улюра

	Стайн переконана: мова матеріальна, її можна осягнути й пізнати, як і будь-який об’єкт. Мова – це «надлишок усвідомленого». Щось здається незнаним? Торкнися, впізнай на дотик, «пести іменники». — З есею «Гертруда Стайн»
	— Ганна Улюра

Джерела

• Ганна Улюра. Ніч на Венері: 113 письменниць, які сяють у темряві. — Київ: ArtHuss, 2020. — 464 с. — ISBN 978-617-7799-43-5
• Дорогоцінна енциклопедія геніальних афоризмів/ Укладач О.В. Зав'якін.- Донецьк:ТОВ "ВКФ "БФО",2010.-608с. ISBN 978-966-481-426-0