Гроно (літературна група)

літературна група

«Ґро́но», також трапляється написання «Гроно» — літературна група, утворена на «руїнах» «Музагета» в Києві в 1920 р. за ініціативою Валер'яна Поліщука при редакції газети «Більшовик». До складу входили: Валер'ян Поліщук, Павло Филипович, Дмитро Загул, Микола Терещенко, Ґео Шкурупій, Григорій Косинка, Микола Любченко.

Вікіпедія
Вікіпедія

Цитати

ред.
  •  

З виходом у світ «Соняшних Кларнетів» для мене починається кресчендо, яке тривало до Ґрупи ґроністів. Кожне ж кресчендо не безкінечне. З заявами групи «Гроно», що Тичина в «Соняшних Кларнетах» панич не більше — ніби то починається димінуендо, хоч «Плуг» (навіть не вся збірка, а перший її вірш) не хоче подаватись[1].

  Павло Тичина
  •  

Нарешті зорганізував літературно-мистецьку групу «Гроно», видавши першу деклярацію ідеольогії ґроністів сінтетико-динаміків в № 229 «Вістей». (Див. хроніка літ[ературно]-мист[ецької] групи «Гроно» в збірнику «Гроно» 1920 р.). Група видала збірник «Гроно», в якому прийняли участь також не ґроністи — Загул, Мик. Терещенко, Меженко, та Филипович зі старших. В падолисті 1920 р. вийшла перша книжка поезій під назвою «Соняшна міць», та книжечка-відбитка поеми «На полях»[2].

  Валер'ян Поліщук
  •  

Після виходу першої книжки «Грона» сталась діференціяція на динамічну творчість і так би мовити течію музаґетівців. До першої форми творчости в основному ядрі ґроністів залишались Вал. Поліщук — голова редакції, Мик. Терещенко — секретар та Гр. Косинка і Георгій Шкурупій і ин. Було після того видано другу деклярацію групи «Дальше. Гроно» в ч. 280 газ[ети] «Вісти» 1920 р. (4 року революції)[2].

  — Валер'ян Поліщук

Джерела

ред.

Примітки

ред.