Ленін Володимир Ілліч

Володимир Ілліч Ленін (справжнє прізвище Ульянов; рос. Владимир Ильич Ленин, 1870-1927) — радянський політичний діяч, революціонер, засновник і перший керівник СРСР. Дружина — Надія Крупська.

Володимир Ілліч Ленін

Стаття у Вікіпедії

Роботи у Вікіджерелах

Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

	Ніхто не винен у тому, що він народився рабом; але раб, який не тільки цурається прагнень до своєї свободи, але виправдовує і прикрашає своє рабство (наприклад, називає придушення Польщі, України тощо «захистом вітчизни» великоросів), такий раб є холуй, що викликає законне почуття обурення, презирства та огиди та хам.
	Никто не повинен в том, если он родился рабом; но раб, который не только чуждается стремлений к своей свободе, но оправдывает и прикрашивает своё рабство (например, называет удушение Польши, Украины и т. д. «защитой отечества» великороссов), такой раб есть вызывающий законное чувство негодования, презрения и омерзения холуй и хам.
	— О национальной гордости великороссов. 1914

	Чи буде нагода, наприклад, Україні мати самостійну державу, це залежить від 1000 невідомих заздалегідь факторів. І, не намагаючись вгадувати марно, ми твердо стоїмо на тому, що безсумнівно: право України на таку державу. Ми поважаємо це право, ми не підтримуємо привілеїв великороса над українцями, ми виховуємо маси в дусі визнання цього права, у дусі заперечення державних привілеїв будь-якої нації.
	Суждено ли, например, Украине составить самостоятельное государство, это зависит от 1000 факторов, не известных заранее. И, не пытаясь “гадать” попусту, мы твердо стоим на том, что несомненно: право Украины на такое государство. Мы уважаем это право, мы не поддерживаем привилегий великоросса над украинцами, мы воспитываем массы в духе признания этого права, в духе отрицания государственных привилегий какой бы то ни было нации.
	— О ПРАВЕ НАЦИЙ НА САМООПРЕДЕЛЕНИЕ

• Абстрактної істини немає, є тільки конкретна істина. [1]
• Без «генеральної репетиції» 1905 року перемога Жовтневої революції 1917 року була би неможлива.
  • Без «генеральной репетиции» 1905 рода победа Октябрской революции 1817 года была бы невозможна (Твори, т. 31, с. 11)
• Без людських емоцій немає і бути не може людського шукання істини.
• Грабуй награбоване.
• Держава — це ми.
  • Государство — это мы (політичний звіт ЦК РКП(б) XI з'їзду комуністичної партії 27 березня 1922)
• Диктатура означає — візьміть це раз назавжди до відома, панове кадети, — необмежену владу, що спирається на силу, а не на закон.
• Догнати і перегнати.
  • Це завдання комуністичної країни стосовно капіталістичних країн вперше поставив Ленін, а згодом ці дієслова використовували Сталін, Хрущов і інші радянські лідери.
• Комунізм є Радянська влада плюс електрифікація всієї країни.

	Своїй партії ми віримо, в ній ми бачимо розум, честь і совість нашої епохи.
	Своей партии мы верим, в ней мы видим ум, честь и совесть нашей эпохи.
	— стаття «Політичний шантаж» (1917)

• Революційна фраза є повторення революційних лозунгів без урахування об'єктивних обставин, у цьому переломі подій, у такому стані речей. Лозунги чудові, захопливі, п'янкі, — ґрунту під ними нема, — ось суть революційної фрази.
• Революція не визнає нейтральних (Ленін, 1970, 11, с. 182)
• Суд повинен не усунути терор; обіцяти це було б самообманом або обманом, а обґрунтувати і узаконити його принципово, ясно, без фальші і без прикрас. Формулювати треба якомога ширше, бо тільки революційна правосвідомість і революційна совість поставлять умови застосування на ділі, більш-менш широкого.
• Тихвинський не «випадково» заарештований: хімія і контрреволюція не виключають одна одну. (Вересень 1921. ПСС, т.53, с.169)
• Усяка революція лише тоді чого-небудь варта, коли вона вміє захищатися…
• Учитись, учитись і ще раз учитись (лозунг зі статті «Краще менше, та краще», 1923)
• Той виробничий ефект, який очікує від застосування (у вугільній промисловості) врубових машин тов. Пятаков, явно перебільшений. Киркою краще і дешевше. (серпень 1921)
• Повідомте в Науково-харчовий інститут, що за 3 місяці вони повинні представити точні й повні дані про практичні успіхи вироблення цукру з тирси. (20 серпня 1919)
• Луначарському: "Всі театри раджу покласти в труну." (Листопад 1921)
• Тов. Зінов’єв! Лише сьогодні ми дiзнались в ЦК, що в Пітері робітники хочуть відповісти на вбивство Володарського масовим терором і що ви їх утримали. Протестую рішуче! Ми компрометуємо себе: погрожуємо навіть в резолюціях Раддепу масовим терором, а коли до діла, гальмуємо революційну ініціативу мас, цілком правильну. Це не-мож-ли-во! Треба заохочувати енергію і масовість терору. (26 листопада 1918)
• Телеграма до Саратова: «Розстрілювати, нікого не питаючи і не допускаючи ідіотської тяганини». (22 серпня 1918)
• Якщо не буде прийнято героїчні заходи, я особисто проводитиму в Раді оборони і в ЦК не лише арешти всіх відповідальних осіб, але й розстріли. (18 червня 1918)
• Надзвичайна комісія тому і є надзвичайною, що її створено для боротьби за надзвичайного часу, часу громадянської війни, і на обмеження її прав ми не підемо. (7 червня 1921)
• Ушпліхту: Гласність ревтрибуналів (вже) не обов’язкова. Склад їх посилити вашими людьми, посилити їх всілякий зв’язок з ВЧК, посилити швидкість і силу їх репресій. (21 січня 1922)
• Хороший комуніст в той же час є і хороший чекіст. (31 липня 1919)
• Інтелектуальні сили робітників і селян зростають і міцніють у боротьбі за повалення буржуазії і її посіпак, інтелігентиків, лакеїв капіталу, що вважають себе мозком нації. На ділі це не мозок, а гівно. (15 вересня 1918)
• Каменєву: По-моєму, потрібен таємний циркуляр проти наклепників, що кидають наклепницькі звинувачення під виглядом «критики». (5 березня 1921)
• У Сибіру взагалі в селі дуже і дуже важко знайти прислугу, а влітку просто неможливо (1897, ПСС, т.55, с.56)

	Тут одержано ще ряд записок. Одна записка українського товариша з Києва, він запитує: чому я ніколи на Україні не був? На Україну поїхати далеко. Таку поїздку здійснити важко. — В Україні Ленін не бував ніколи.
	Здесь получен еще ряд записок. Одна записка украинского товарища из Киева, который спрашивает: почему я никогда на Украине не был? На Украину поехать далеко. Такую поездку предпринять трудно.
	— З виступу 26 грудня 1921 р.

	Допомагати Червоній армії всім, чим тільки може допомогти кожний, — такий перший, основний і найголовніший борг кожного свідомого робітника і селянина.
	Помогать Красной армии всем, чем только может помогать каждый, — таков первый, основной и главнейший долг всякого сознательного рабочего и крестьянина.

Останні листи та статті

	Революція зв'язана з першою всесвітньою імперіалістичною війною. В такій війні повинні були позначитися нові риси, або видозмінені в залежності саме від війни, бо ніколи в світі такої війни, в такій обстановці, ще не бувало. Досі ми бачимо, що буржуазія найбагатших країн не може налагодити «нормальних» буржуазних відносин після цієї війни, а наші реформісти, дрібні буржуа, які корчать з себе революціонерів, вважали і вважають межею (її же не прейдеши) нормальні буржуазні відносини, причому розуміють цю «норму» до краю шаблонно і вузько. […] Безконечно шаблонним є у них довід, який вони вивчили напам'ять під час розвитку західноєвропейської соціал-демократії і який полягає в тому, що ми не доросли до соціалізму, що у нас нема, як висловлюються різні «вчені» пани з них, об'єктивних економічних умов для соціалізму. І нікому не спадає на думку спитати себе: а чи не міг народ, який зустрів революційну ситуацію, таку, що склалася під час першої імперіалістичної війни, чи не міг він, під впливом безвихідності свого становища, кинутися на таку боротьбу, яка хоч які-небудь шанси відкривала йому на завоювання для себе не зовсім звичайних умов для дальшого зростання цивілізації? […] Якщо для створення соціалізму потрібен певний рівень культури (хоч ніхто не може сказати, який саме «рівень культури», бо він різний у кожній із західноєвропейських держав), то чому нам не можна почати спочатку із завоювання революційним шляхом передумов для цього певного рівня, а потім уже, на основі робітничо-селянської влади і радянського ладу, рушити доганяти інші народи. — датовано 17 січня 1923
	— Про нашу революцію (з приводу записок М. Суханова), газета «Правда» № 117, 30 травня 1923 р.

	Нам треба що б то не стало поставити собі завданням для оновлення нашого апарату: по-перше — учитися, по-друге — учитися і по-третє — учитися і потім перевіряти те, щоб наука у нас не залишилась мертвою буквою або модною фразою (а це, нічого гріха таїти, у нас особливо часто буває), щоб наука справді входила в плоть і кров, перетворювалась у складовий елемент побуту цілком і по-справжньому. — датовано 2 березня 1923
	— Краще менше, та краще, газета «Правда» № 49, 4 березня 1923 р.

Цитати Леніна за спогадами

За книгою художника Юрія Аннєнкова «Щоденники моїх зустрічей» (перше видання – 1966 року).

• Я, знаєте, у мистецтві не дужий. Мистецтво для мене це… щось подібне до інтелектуальної сліпої кишки, і коли його пропагандну роль, необхідну нам, буде зіграно, ми його — дзик, дзик! — виріжемо. Як зайве.
• Загалом, до інтелігенції, як ви, мабуть, знаєте, я великої симпатії не маю, і наш лозунг «ліквідувати неписьменність» жодною мірою не варто тлумачити як прагнення до народження нової інтелігенції. «Ліквідувати неписьменність» варто лише для того, щоб кожен селянин, кожен робітник міг самостійно, без сторонньої допомоги, читати наші декрети, накази, відозви. Мета — цілком практична. От і все.
• Лозунг «нагнати і перегнати Америку» також не варто розуміти буквально: всякий оптимізм має бути розумним та мати свої межі. Нагнати і перегнати Америку — означає насамперед необхідність якнайскоріше і всілякими засобами підгноїти, розкласти, зруйнувати її економічну і політичну рівновагу, підточити її і таким чином роздробити її силу і волю до опору. Тільки по тому ми зможемо сподіватись практично «нагнати і перегнати» Сполучені Штати та їх цивілізацію. Революціонер насамперед мусить бути реалістом. … Художник, звісно, також. Імпресіонізм, кубізм, футуризм та всі інші «ізми» спотворюють мистецтво. Воно має обійтися без «ізмів». Мистецтво має бути реальним.

Цитати про Леніна

	А всі вони, радянські люди, виведені в колбі марксизму-ленінізму, — мутанти, усі ці атеїсти, починаючи з вождя в Мавзолеї й закінчуючи Пашею на церкві й тисячами комсомольських дикунів під нею, — хіба вони не такі ж виродки, як і здичавілий Дмитро? І хіба може бути іншою людина, яка не вірить у Бога, хай би яке ім'я він мав — Ісус, Аллах чи Єгова? Людина без Бога — це вже не людина. — «Хрест».
	— Василь Базів

	Для молодих людей Ленін не міг конкурувати з Ленноном.
	— Ярослав Грицак

	Ленін зробив геніальне відкриття: не ідеологія є «матеріальною силою» — а політтехнологія! . — «Комунізм — це мобілізація заздрости» — репліка Вадима (там же).
	— Оксана Забужко, «Музей покинутих секретів»

	На руській землі ще не бувало такого чудовиська... — Роздуми до чергової річниці від дня народження Володимира Ілліча Ульянова (Леніна).
	— Протоієрей Димитрій Смирнов

Джерела

• Ашукин Н. С., Ашукина М. Г. Крылатые слова. – Москва, 1955. – 668 с.
• Ярослав Грицак. Подолати минуле: глобальна історія України. — Київ: Портал, 2021. — 432 с. — ISBN 978-617-7925-09-4
• Оксана Забужко. Музей покинутих секретів. — Київ: Комора, 2015. — 832 с. — ISBN 978-617-7286-02-7