Роуз Мак-Гавен

Роуз Аріанна Мак-Гавен (англ. Rose Arianna McGowan; народилась 5 вересня 1973 року, Флоренція, Італія) — американська акторка, режисер і співачка ірландсько-французького походження. Найбільш відома за своєю роллю Пейдж Метьюс в телесеріалі «Усі жінки — відьми», в якому знімалася з 2001 по 2006 роки.

Роуз Мак-Гавен

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Цитати про Голлівуд, роботу та кар'єру

Під час зйомок я завжди дуже хотіла, щоб мене почули і практично спілкувалася з аудиторією по той бік екрану. Я хотіла відправити глядачам меседж: подивіться на мене, ось яка я є насправді! Але доводилося ховатись за персонажами.

Я думаю, що багато людей в Голлівуді дуже слабкі. Вони бояться всього набагато більше, ніж ви можете собі уявити. Голлівуд - це такий собі привид, який переслідує вас і говорить: не роби так, не йди за цю лінію. Я не особливо боялася, тому що я відрізнялася від інших. Багато людей намагаються повстати проти Голлівуду, але не так сміливо, як я.

Я пережила багато образ і домагань під час зйомок, але при цьому завжди грала сильних персонажів. Якщо ти чорнява дівчина зі світлою шкірою, в Голлівуді це автоматично означає, що ти повинна бути або секс-символом, або сильною жінкою, яка жадає помсти. У мене є стрижень, але я досить м'яка людина. І в якийсь момент я задала собі питання: чому я повинна розважати людей на екрані, страждаючи при цьому за лаштунками?

Після ролі в серіалі «Усі жінки — відьми» я потрапила в чорний список. Мені просто не пощастило. Я в цьому не була винна. Дуже шкода, тому що мені здається, я непогано виконую свою роботу. Але мені пощастило, тому що я писала книгу, записувала альбом. Мені є чим зайнятися.

Написати книгу “Хоробра” було найскладнішим випробуванням у моєму житті. Ви викликаєте привидів зі свого минулого, звертаєтесь до всіх своїх хороших і поганих спогадів. У ній хотіла порівняти культ, в якому росла я, і культ Голлівуду. Під час її написання я була дуже зла на свого батька, тому що мені довелося пережити всі ті випробування знову. Але коли книга була опублікована, я відчула якесь звільнення, полегшення.

Для мене "Дон" (короткометражний фільм) - це метафора моєї голівудської кар'єри. Дівчатам з дитинства розповідають, якими вони повинні бути, як вони повинні поводитися, що повинні відчувати і як повинні мислити. Моя мета - продемонструвати, що коли ви відправляєте таку дівчинку в світ без певних умов - це може призвести до поганих наслідків.

Я ніколи не говорила, що #MeToo - це брехня. Ніколи. Я говорила про Голлівуд та Time's Up, а не про #MeToo. Я так втомилась від помилкових штормів. #MeToo — це про тих, хто вижив, і їхній досвід, який неможливо відняти.

Все досить просто, всі, хто працював з відомими хижаками, повинні робити 3 прості речі. 1) Вірте тим, хто вижив 2) Вибачтесь, що поставили свою кар’єру та гаманці вище того, що було правильним. 3) Наберіться мужності і викрийте. Якщо ви цього не робите, ви все ще моральні боягузи».

Цитати про зовнішність та почуття

Я познайомилась з Азією Ардженто десять місяців тому. Наша спільна риса - це біль від нападу Харві Вайнштейна. Моє серце розбите. Я продовжу свою роботу від імені жертв всюди. Ніхто з нас не знає правдивості ситуації, і я впевнена, що буде розкрито більше.

Я не люблю говорити про почуття. Обговорення, куди зайдуть відносини зводить мене з розуму. Стереотипічна жінка завжди намагається змусити хлопця називати її подібно до того, як написано в жіночих журналах. Коли я з кимось, значить я з кимось, і крапка.

Я не дбаю про те, як я виглядаю в очах інших: у кожного своя власна думка, і, якщо я почну думати про це, я зійду з розуму.

Я вважаю, що у жінки має бути трохи зайвої ваги. Якщо ви дуже худа, ви виглядаєте виснаженою.

Цитати із книги Роуз Мак-Гавен «Хоробра»

Бути хоробрим не означає, що тобі не страшно, це означає, що ти робиш те, що страшно не дивлячись ні на що.

Роби все, що хочеш і стільки, скільки можеш. Роби, що хочеш, бо це твоє життя. Живи життям пригод, крихітних і великих. Роби дивні речі. Немає причин, за якими ти повинен жити в ритмі інших. Якщо ти хочеш спати вночі і спати протягом дня, знайди спосіб підтримати такий стиль життя і роби.

Будь хороброю. Будь хороброю, зазирни всередину, подумай про своє ставлення до речей, запитай, чому ти так думаєш, йди в свої думки, наче в кролячу нору. Вийди за рамки. Іди глибше. А якщо ти вже це зробила, то йди ще глибше.

Іноді ми навіть не знаємо, що нас згвалтували. Ми списуємо це на «сексуальний досвід», тому що не знаємо кращого.

Ми можемо стати краще, просто змінивши мислення. Думати, що все, що відрізняється в тобі, має бути вирване, являє неправильний підхід до справи. Думати, що ти повинна уніфікувати себе для загального зручності, тому що Бог не прощає незручностей, теж неправильно. Чорт з таким мисленням.

Ми, жінки, історично вишколені бути приємними в будь-який час. Нам потрібно припинити вести себе так і стати справжніми; правомірний гнів входить в це поняття. Бути злою - це нормально; ніхто не помре через те, що ми, жінки, будемо випускати гнів в розумних межах.

І ось так ви потрапляєте в насильницькі відносини: коли ви починаєте діяти таким чином, щоб не засмутити іншу людину або не розлютити її. Ти віддаєш контроль над власним життям, по крупицях, по крихтах. Поступово, поки в один прекрасний день ти не сховала так багато себе, що загубилася.

Не можу дочекатися, коли ми всі станемо просто людьми. Ніякого гендеру. Ніяких стереотипів. Просто люди.

Довгий час я думала, що для згвалтування пеніс повинен увійти в тебе. Я помилялася. Все, що не за згодою, - згвалтування. Пальці, рти, пеніси, якщо вони в тобі або на тобі без твоєї згоди, це згвалтування.

Я знаю, що відчувають інші жертви. Ми знову і знову програємо події, звинувачуючи себе. Якби тільки, якби, якби.

І я сказала так, в основному тому, що я не знала, як сказати «ні».

У важкі хвилини мені здавалося, що я зникаю з мого тіла. Хоча фізично я залишалася розбиратися з наслідками того, що відбувається, мій розум був в іншому місці, пропадав. Це був мій метод захисту, злітати вгору, спостерігаючи за тим, що відбувається ніби через об'єктив камери.

Я бачу форми і візерунки у всьому. Я завжди дивуюся, що, коли люди ростуть в більш традиційних умовах, іноді вони, здається, не можуть бачити, дійсно бачити, що навколо них - чисте мистецтво.

Не смійте вчити дівчаток бути поступливими; вчіть хлопчиків не гвалтувати.

Існує застарілий міф, що Америка прославляє індивідуальність, але повір, якщо ти дійсно індивідуальна, тебе покарають. Школа нав'язує тобі пропагандистську версію світу і історії. Ідіотську версію.

Я щиро не погоджуюсь з усією «хлопчики будуть хлопчиками» фігнею. Ні, виховуйте своїх хлопчиків так, щоб вони бачили в дівчатках особистості, а не предмети.

Люди думають, що ти можеш забути про напад. Проблема з травмою, зґвалтуванням і сексуальним впливом в тому, що воно заморожується в твоєму мозку, як ніби воно сталося вчора. Від цього дуже, дуже важко позбутися, тому що Велика частина тебе, тебе цільної, вбита.

Також я шукала порятунку в книгах. Слова були моєю втіхою і моїми рятівниками, коли я була мала, і до сих пір ними залишаються. Слова, різні життя, різні століття, так і вижила.

Страх, який чоловіки женуть від себе, змушує багатьох атакувати, щоб довести свою мужність.

У моїй голові його кар'єра була набагато важливіше моєї; звичайно, світ цінував його набагато більше. Моя кар'єра була просто щось саморобне, і я її соромилася, чесно кажучи. Нещодавно я зрозуміла, що я була могутньою з самого початку. Але більшість владних чоловіків малоймовірно готові допомогти тобі побачити це.

Майже всі відомі люди, мінус зв'язки, мають вкрай скромне походження і рвали дупу, щоб потрапити туди, де знаходяться.

Коли ти читаєш всіляку гидоту про себе, вона прилипає. Ти можеш почути тридцять компліментів і один негативний відгук, і ти запам'ятаєш негативний. Людська природа, вірно? Тепер уяви, що їх мільйони. У мене в голові все пішло шкереберть.

Дівчатка ростуть, і їх лякають згвалтуванням, тому що йому дозволено статися.

Ми знаємо, як ми відчуваємо, коли в нас вторглися. Навіть коли ми п'яні, ми знаємо різницю між бажаним і небажаним - тіло завжди відчуває це під час і після.

Якщо на дитину лягає ярмо виживання, її здатність весело грати з ляльками, як все хороші дівчатка, під загрозою.

Я думаю, не існує «нормального», але є щось глибоко неправильне, чого потрібно уникати за будь-яку ціну.

Я думаю, що ввічливість - це особливе прокляття дівчат і жінок.

Ми можемо померти різними способами, не тільки тілом.

До біса Голлівуд. До біса повідомлення. До біса пропаганду. До біса стереотипи.

Два періоду часу, коли у мене було довге волосся, були найважчими в моєму житті, коли я втрачала себе - мої підліткові роки, коли я страждала від бурхливого розладу харчової поведінки, а потім, коли я страждала психічним розладом під назвою Голлівуд. Голлівудський розлад тривав набагато довше.

Єдиний спосіб змінити порядок речей - відкрити завісу таємниці і пролити світло на темряву.

Коли ти дівчина або жінка, тобі кажуть, що найбільша нагорода - це визнання твоєї краси і бути бажаною.

Розповідаючи історію власного життя, я повертаю його собі.

Але найголовніше - вимагай більшого. На карту поставлено твій розум.

Я, як правило, зустрічалася з впливовими чоловіками, які ставилися до моєї кар'єрі як до хобі, в той час як у них була справжня робота. Я думаю, що багато жінок теж так роблять.

Я грала роль того, хто грає ролі. Мене затиснуло в капкан строгих суспільних ідеалів і гендерних очікувань людей, яких навіть не повинно було бути поруч зі мною.

Я не прошу обожнювання. Я тільки прошу простої поваги за те, що я та, чий єдиний злочин в тому, що мене видно.

Фемінізм роками перетворювався на лайку, але це не так. Чоловіки при владі і в ЗМІ зробили його брудним словом, переслідуючи свої цілі, а не наші.

Джерела

1. https://glamurchik.tochka.net/ua/258468-rouz-makgouen-v-odesse-pochemu-ya-dolzhna-razvlekat-lyudey-na-ekrane-stradaya-pri-etom-za-kulisami/
2. https://ru.citaty.net/avtory/rouz-makgouen/
3. http://lichnosti.net/people_511_quotes.html
4. https://www.livelib.ru/author/1162423/quotes-rouz-makgouen
5. https://mybook.ru/author/rouz-makgouen/smelaya/citations/