Роуз Аріанна Мак-Гавен (англ. Rose Arianna McGowan; народилась 5 вересня 1973 року, Флоренція, Італія) — американська акторка, режисер і співачка ірландсько-французького походження. Найбільш відома за своєю роллю Пейдж Метьюс в телесеріалі «Усі жінки — відьми», в якому знімалася з 2001 по 2006 роки.

Роуз Мак-Гавен
Rose McGowan (12740).jpg
Wikipedia-logo.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Цитати про Голлівуд, роботу та кар'єруРедагувати

  •  

Під час зйомок я завжди дуже хотіла, щоб мене почули і практично спілкувалася з аудиторією по той бік екрану. Я хотіла відправити глядачам меседж: подивіться на мене, ось яка я є насправді! Але доводилося ховатись за персонажами.[1]

  •  

Я думаю, що багато людей в Голлівуді дуже слабкі. Вони бояться всього набагато більше, ніж ви можете собі уявити. Голлівуд - це такий собі привид, який переслідує вас і говорить: не роби так, не йди за цю лінію. Я не особливо боялася, тому що я відрізнялася від інших. Багато людей намагаються повстати проти Голлівуду, але не так сміливо, як я.[1]

  •  

Я пережила багато образ і домагань під час зйомок, але при цьому завжди грала сильних персонажів. Якщо ти чорнява дівчина зі світлою шкірою, в Голлівуді це автоматично означає, що ти повинна бути або секс-символом, або сильною жінкою, яка жадає помсти. У мене є стрижень, але я досить м'яка людина. І в якийсь момент я задала собі питання: чому я повинна розважати людей на екрані, страждаючи при цьому за лаштунками?[1]

  •  

Після ролі в серіалі «Усі жінки — відьми» я потрапила в чорний список. Мені просто не пощастило. Я в цьому не була винна. Дуже шкода, тому що мені здається, я непогано виконую свою роботу. Але мені пощастило, тому що я писала книгу, записувала альбом. Мені є чим зайнятися.[1]

  •  

Написати книгу “Хоробра” було найскладнішим випробуванням у моєму житті. Ви викликаєте привидів зі свого минулого, звертаєтесь до всіх своїх хороших і поганих спогадів. У ній хотіла порівняти культ, в якому росла я, і культ Голлівуду. Під час її написання я була дуже зла на свого батька, тому що мені довелося пережити всі ті випробування знову. Але коли книга була опублікована, я відчула якесь звільнення, полегшення.[1]

  •  

Для мене "Дон" (короткометражний фільм) - це метафора моєї голівудської кар'єри. Дівчатам з дитинства розповідають, якими вони повинні бути, як вони повинні поводитися, що повинні відчувати і як повинні мислити. Моя мета - продемонструвати, що коли ви відправляєте таку дівчинку в світ без певних умов - це може призвести до поганих наслідків.[1]

  •  

Я ніколи не говорила, що #MeToo - це брехня. Ніколи. Я говорила про Голлівуд та Time's Up, а не про #MeToo. Я так втомилась від помилкових штормів. #MeToo — це про тих, хто вижив, і їхній досвід, який неможливо відняти.[2]

  •  

Все досить просто, всі, хто працював з відомими хижаками, повинні робити 3 прості речі. 1) Вірте тим, хто вижив 2) Вибачтесь, що поставили свою кар’єру та гаманці вище того, що було правильним. 3) Наберіться мужності і викрийте. Якщо ви цього не робите, ви все ще моральні боягузи».[2]

Цитати про зовнішність та почуттяРедагувати

  •  

Я познайомилась з Азією Ардженто десять місяців тому. Наша спільна риса - це біль від нападу Харві Вайнштейна. Моє серце розбите. Я продовжу свою роботу від імені жертв всюди. Ніхто з нас не знає правдивості ситуації, і я впевнена, що буде розкрито більше. [2]

  •  

Я не люблю говорити про почуття. Обговорення, куди зайдуть відносини зводить мене з розуму. Стереотипічна жінка завжди намагається змусити хлопця називати її подібно до того, як написано в жіночих журналах. Коли я з кимось, значить я з кимось, і крапка.[3]

  •  

Я не дбаю про те, як я виглядаю в очах інших: у кожного своя власна думка, і, якщо я почну думати про це, я зійду з розуму.[3]

  •  

Я вважаю, що у жінки має бути трохи зайвої ваги. Якщо ви дуже худа, ви виглядаєте виснаженою.[3]

Цитати із книги Роуз Мак-Гавен «Хоробра»Редагувати

  •  

Бути хоробрим не означає, що тобі не страшно, це означає, що ти робиш те, що страшно не дивлячись ні на що.[4]

  •  

Роби все, що хочеш і стільки, скільки можеш. Роби, що хочеш, бо це твоє життя. Живи життям пригод, крихітних і великих. Роби дивні речі. Немає причин, за якими ти повинен жити в ритмі інших. Якщо ти хочеш спати вночі і спати протягом дня, знайди спосіб підтримати такий стиль життя і роби. [4]

  •  

Будь хороброю. Будь хороброю, зазирни всередину, подумай про своє ставлення до речей, запитай, чому ти так думаєш, йди в свої думки, наче в кролячу нору. Вийди за рамки. Іди глибше. А якщо ти вже це зробила, то йди ще глибше.[4]

  •  

Іноді ми навіть не знаємо, що нас згвалтували. Ми списуємо це на «сексуальний досвід», тому що не знаємо кращого. [4]

  •  

Ми можемо стати краще, просто змінивши мислення. Думати, що все, що відрізняється в тобі, має бути вирване, являє неправильний підхід до справи. Думати, що ти повинна уніфікувати себе для загального зручності, тому що Бог не прощає незручностей, теж неправильно. Чорт з таким мисленням.[4]

  •  

Ми, жінки, історично вишколені бути приємними в будь-який час. Нам потрібно припинити вести себе так і стати справжніми; правомірний гнів входить в це поняття. Бути злою - це нормально; ніхто не помре через те, що ми, жінки, будемо випускати гнів в розумних межах. [4]

  •  

І ось так ви потрапляєте в насильницькі відносини: коли ви починаєте діяти таким чином, щоб не засмутити іншу людину або не розлютити її. Ти віддаєш контроль над власним життям, по крупицях, по крихтах. Поступово, поки в один прекрасний день ти не сховала так багато себе, що загубилася.[4]

  •  

Не можу дочекатися, коли ми всі станемо просто людьми. Ніякого гендеру. Ніяких стереотипів. Просто люди. [4]

  •  

Довгий час я думала, що для згвалтування пеніс повинен увійти в тебе. Я помилялася. Все, що не за згодою, - згвалтування. Пальці, рти, пеніси, якщо вони в тобі або на тобі без твоєї згоди, це згвалтування.[4]

  •  

Я знаю, що відчувають інші жертви. Ми знову і знову програємо події, звинувачуючи себе. Якби тільки, якби, якби. [4]

  •  

І я сказала так, в основному тому, що я не знала, як сказати «ні». [4]

  •  

У важкі хвилини мені здавалося, що я зникаю з мого тіла. Хоча фізично я залишалася розбиратися з наслідками того, що відбувається, мій розум був в іншому місці, пропадав. Це був мій метод захисту, злітати вгору, спостерігаючи за тим, що відбувається ніби через об'єктив камери.[4]

  •  

Я бачу форми і візерунки у всьому. Я завжди дивуюся, що, коли люди ростуть в більш традиційних умовах, іноді вони, здається, не можуть бачити, дійсно бачити, що навколо них - чисте мистецтво. [4]

  •  

Не смійте вчити дівчаток бути поступливими; вчіть хлопчиків не гвалтувати.[4]

  •  

Існує застарілий міф, що Америка прославляє індивідуальність, але повір, якщо ти дійсно індивідуальна, тебе покарають. Школа нав'язує тобі пропагандистську версію світу і історії. Ідіотську версію.[4]

  •  

Я щиро не погоджуюсь з усією «хлопчики будуть хлопчиками» фігнею. Ні, виховуйте своїх хлопчиків так, щоб вони бачили в дівчатках особистості, а не предмети.[4]

  •  

Люди думають, що ти можеш забути про напад. Проблема з травмою, зґвалтуванням і сексуальним впливом в тому, що воно заморожується в твоєму мозку, як ніби воно сталося вчора. Від цього дуже, дуже важко позбутися, тому що Велика частина тебе, тебе цільної, вбита.[4]

  •  

Також я шукала порятунку в книгах. Слова були моєю втіхою і моїми рятівниками, коли я була мала, і до сих пір ними залишаються. Слова, різні життя, різні століття, так і вижила.[4]

  •  

Страх, який чоловіки женуть від себе, змушує багатьох атакувати, щоб довести свою мужність.[4]

  •  

У моїй голові його кар'єра була набагато важливіше моєї; звичайно, світ цінував його набагато більше. Моя кар'єра була просто щось саморобне, і я її соромилася, чесно кажучи. Нещодавно я зрозуміла, що я була могутньою з самого початку. Але більшість владних чоловіків малоймовірно готові допомогти тобі побачити це. [4]

  •  

Майже всі відомі люди, мінус зв'язки, мають вкрай скромне походження і рвали дупу, щоб потрапити туди, де знаходяться.[4]

  •  

Коли ти читаєш всіляку гидоту про себе, вона прилипає. Ти можеш почути тридцять компліментів і один негативний відгук, і ти запам'ятаєш негативний. Людська природа, вірно? Тепер уяви, що їх мільйони. У мене в голові все пішло шкереберть.[4]

  •  

Дівчатка ростуть, і їх лякають згвалтуванням, тому що йому дозволено статися.[4]

  •  

Ми знаємо, як ми відчуваємо, коли в нас вторглися. Навіть коли ми п'яні, ми знаємо різницю між бажаним і небажаним - тіло завжди відчуває це під час і після.[4]

  •  

Якщо на дитину лягає ярмо виживання, її здатність весело грати з ляльками, як все хороші дівчатка, під загрозою.[4]

  •  

Я думаю, не існує «нормального», але є щось глибоко неправильне, чого потрібно уникати за будь-яку ціну.[4]

  •  

Я думаю, що ввічливість - це особливе прокляття дівчат і жінок.[4]

  •  

Ми можемо померти різними способами, не тільки тілом.[4]

  •  

До біса Голлівуд. До біса повідомлення. До біса пропаганду. До біса стереотипи.[4]

  •  

Два періоду часу, коли у мене було довге волосся, були найважчими в моєму житті, коли я втрачала себе - мої підліткові роки, коли я страждала від бурхливого розладу харчової поведінки, а потім, коли я страждала психічним розладом під назвою Голлівуд. Голлівудський розлад тривав набагато довше.[4]

  •  

Єдиний спосіб змінити порядок речей - відкрити завісу таємниці і пролити світло на темряву.[4]

  •  

Коли ти дівчина або жінка, тобі кажуть, що найбільша нагорода - це визнання твоєї краси і бути бажаною.[4]

  •  

Розповідаючи історію власного життя, я повертаю його собі.[4]

  •  

Але найголовніше - вимагай більшого. На карту поставлено твій розум.[4]

  •  

Я, як правило, зустрічалася з впливовими чоловіками, які ставилися до моєї кар'єрі як до хобі, в той час як у них була справжня робота. Я думаю, що багато жінок теж так роблять. [4]

  •  

Я грала роль того, хто грає ролі. Мене затиснуло в капкан строгих суспільних ідеалів і гендерних очікувань людей, яких навіть не повинно було бути поруч зі мною.[4]

  •  

Я не прошу обожнювання. Я тільки прошу простої поваги за те, що я та, чий єдиний злочин в тому, що мене видно.[4]

  •  

Фемінізм роками перетворювався на лайку, але це не так. Чоловіки при владі і в ЗМІ зробили його брудним словом, переслідуючи свої цілі, а не наші.[4]

ДжерелаРедагувати

  1. https://glamurchik.tochka.net/ua/258468-rouz-makgouen-v-odesse-pochemu-ya-dolzhna-razvlekat-lyudey-na-ekrane-stradaya-pri-etom-za-kulisami/
  2. https://ru.citaty.net/avtory/rouz-makgouen/
  3. http://lichnosti.net/people_511_quotes.html
  4. https://www.livelib.ru/author/1162423/quotes-rouz-makgouen
  5. https://mybook.ru/author/rouz-makgouen/smelaya/citations/

ПриміткиРедагувати