Стівен Річард Протеро (нар. 13 листопада 1960) — американський релігієзнавець, професор релігії в Бостонському університеті, США та автором або редактором одинадцяти книг про релігію в Сполучених Штатах, у тому числі бестселера «Вісім релігій, що панують у світі».[1]

Стівен Протеро
Вікіпедія
Вікіпедія

Цитати

ред.
  •  

Аби прийняти світ таким, який він є, нам потрібна релігійна грамотність.[2]

  •  

Від ідей про «однаковість» світових релігій наш світ не стає безпечнішим. Як і решта форм невігластва, ці твердження, навпаки, додають небезпек. Якщо ми справді чогось потребуємо на цій несамовито релігійній планеті, то це реалістичного погляду на сфери конфліктів релігій та сфери, де ці релігії можуть співпрацювати.[3]
«Толерантність» і «повага» залишатимуться безглуздими словами доти, поки ми не дізнаємося, стосовно кого саме маємо виявляти толерантність чи повагу.(там же)

  •  

Вивчати великі релігії — це ніби стояти поряд з Ісусом і Буддою, Мухаммадом і Мойсеєм, Конфуцієм і Лао-Цзи. Це означає з цікавістю і трепетом звернутися до цілого світу проблем, переходити, як і в будь-якій розмові, від теми до теми, від запитання до запитання. Навіщо ми тут? Куди ми рухаємося? Як живемо? Чи існує Бог? А зло? А ми? [4]

  •  

Коли щось і об'єднує релігії світу, то це не стільки фінішна пряма, скільки точка старту. А починаються вони з одного простого спостереження: в світі щось пішло не так. Мовою індіанців хопі слово «кояніскаці» означає «життя поза рівновагою»[5]
У Шекспірівському «Гамлеті» ідеться про те, що гнилизна завелася не лише в Данії, а й у людстві загалом. (там же)

  •  

Нездатність зрозуміти , як ненависть давніх християн до «христовбивць-євреїв» підживлювала нацизм, давала змогу християнам скласти з себе будь-яку відповідальність за внесок їхньої релігії у жахливі війни. Після 11 вересня багато мусульман теж відмовилися від подібної відповідальності. <...> Справжні мусульмани не вбивали б жінок, дітей, мирних громадян. Таким чином, ці мусульмани склали з себе відповідальність і відмовилися розплачуватися за темний бік своїх традицій. [6]

  •  

Перш ніж я почав зізнаватися, що заплутався в релігійних питаннях, мені здавалося, що на найгальніші з них я знаю відповіді. Сьогодні я усвідомлюю. що не знаю навіть, як правильно сформулювати самі запитання. [7]

  •  

Події 11 вересня та багато інших подібних подій свідчать, що ХХ століттю притаманна проблема релігійного бар'єра.[8]

  •  

Релігія допомагає нам не стільки позбутися людської природи, скільки зрозуміти її.[9]
«Слава Божа, — писав єпископ ІІ століття Іриней Ліонський, — це людина у всій повноті свого життя».[10](там же)

  •  

Так, релігія породила інквізицію. Але водночас саме релігія сприяла скасуванню рабства й рухові за громадянські права. [11]
Релігія справді є однією з найпотужніших сил зла в світовій історії. Однак релігія — це ще й одна з найбільших сил добра. Релігії залишили жахливий слід всілякими темними діяннями, але водночас вони володіють достатньою силою щоб сказати «ні» злу та вульгарності.(там же)

  •  

«У Дао десять тисяч воріт, — кажуть наставники, — і завдання кожного з нас — знайти серед них свої».[12] Вивчати великі релігії означає блукати серед цих десяти тисяч воріт.[13]

  •  

Я сприймаю процес викладання й навчання як діалог, а діалог сприймаю як провокацію.[14]

  •  

Якщо прихильники релігій світу й справді подібні до альпіністів, то вони сходять на абсолютно різні гори, намагаються досягти різних вершин і користуються при цьому різними спорядженнями та орієнтирами.[5]

Примітки

ред.

Джерела

ред.
  • Стівен Протеро. Вісім релігій, що панують у світі. — Київ: BookChef, 2023. — 464 с. — ISBN 978-617-548-051-9