Відкрити головне меню

Вікіцитати β

Так казав Заратустра

FA gold ukr.png Ця стаття належать до вибраних цитат україномовного розділу Вікіцитат
Сторінка з першого видання

«Так казав Заратустра. Книжка для всіх і ні для кого» (нім. Also sprach Zarathustra: Ein Buch für Alle und Keinen) — філософський трактат Фрідріха Ніцше, написаний у 1883—1885 роках.

Зміст

ЦитатиРедагувати

  •  

— О велике світило! Чи було б ти щасливе якби не мало кому світити?[1]Переднє слово Заратустри

 

Du grosses Gestirn! Was wäre dein Glück, wenn du nicht Die hättest, welchen du leuchtest!

  •  

— Я скажу вам, хто така надлюдина. Людина — це те, що треба подолати. Що ви зробили, аби її подолати?[2]Переднє слово Заратустри

 

Ich lehre euch den Übermenschen. Der Mensch ist Etwas, das überwunden werden soll. Was habt ihr gethan, ihn zu überwinden?

  •  

Ви пройшли шлях від хробака до людини, та хробачого у вас ще залишилося чимало. Колись ви були мавпами, але й досі у вас більше мавп'ячого, ніж у будь-яких мавп[2]Переднє слово Заратустри

 

Ihr habt den Weg vom Wurme zum Menschen gemacht, und Vieles ist in euch noch Wurm. Einst wart ihr Affen, und auch jetzt ist der Mensch mehr Affe, als irgend ein Affe.

  •  

Воістину, людина — брудний потік. Треба бути морем, щоб прийняти в себе брудний потік і не стати занечищеним.[3]Переднє слово Заратустри

 

Wahrlich, ein schmutziger Strom ist der Mensch. Man muß schon ein Meer sein, um einen schmutzigen Strom aufnehmen zu können, ohne unrein zu werden.

  •  

Велич людини в тому, що вона міст, а не мета[4]Переднє слово Заратустри

 

Was gross ist am Menschen, das ist, dass er eine Brücke ist und kein Zweck ist.

  •  

Кажу вам: треба ще мати хаос у собі, щоб народити танцівну зірку.[5]Переднє слово Заратустри

 

Ich sage euch: man muß noch Chaos in sich haben, um einen tanzenden Stern gebären zu können.

  •  

Нема пастиря, є лише отара! Кожен хоче рівності, всі рівні, — хто має іншу думку, той сам іде в божевільню.[5]Переднє слово Заратустри

 

Kein Hirt und Eine Heerde! Jeder will das Gleiche, Jeder ist gleich: wer anders fühlt, geht freiwillig in's Irrenhaus.

  •  

Хто ж цей великий дракон, якого дух більше не хоче визнавати владарем і Богом? «Ти повинен» — так звати великого дракона. Та левів дух мовить: «Я хочу».
«Ти повинен» лежить у духа на шляху й іскриться золотом, мов лускавий звір, і на кожній лусці виблискує золотом: «Ти повинен!»
Тисячолітні цінності виблискують на цих лусках, і наймогутніший з усіх драконів каже так: «Усі цінності всіх речей виблискують на мені».
«Всі цінності вже створені, і кожна створена цінність — це я сам. Воістину, «Я хочу» не сміє більше існувати!» Так каже дракон.[6]«Про три перетворення духу»

 

Welches ist der große Drache, den der Geist nicht mehr Herr und Gott heißen mag? "Du-sollst" heißt der große Drache. Aber der Geist des Löwen sagt "ich will". "Du-sollst" liegt ihm am Wege, goldfunkelnd, ein Schuppentier, und auf jeder Schuppe glänzt golden "Du sollst!" Tausendjährige Werte glänzen an diesen Schuppen, und also spricht der mächtigste aller Drachen: "aller Wert der Dinge - der glänzt an mir." "Aller Wert ward schon geschaffen, und aller geschaffene Wert - das bin ich. Wahrlich, es soll kein 'Ich will' mehr geben!" Also spricht der Drache.

  •  

Спати — не проста штука: для цього потрібно цілий день не втрачати пильності.[7]«Про кафедри чеснот»

 

Keine geringe Kunst ist schlafen: es thut schon Noth, den ganzen Tag darauf hin zu wachen.

  •  

Втома, що хоче одним стрибком — стрибком у смерть — осягнути все, жалюгідна невідома втома, якій навіть несила хотіти, — ось що породжує богів та потойбічні світи.[8]«Про збочених у потойбічність»

  •  

«Я — плоть і душа», — так каже дитина. І чом би не брати прикладу з дітей?[9]«Про тих, хто зневажає плоть»

 

"Leib bin ich und Seele"–so redet das Kind. Und warum sollte man nicht wie die Kinder reden?

  •  

Розуму більше у твоїй плоті, ніж у твоїй вищій мудрості.[10]«Про тих, хто зневажає плоть»

 

Es ist mehr Vernunft in deinem Leibe, als in deiner besten Weisheit.

  •  

Й ніколи вже ніяке зло не зросте в тобі, хіба лише зло з боротьби твоїх чеснот.
Брате мій, якщо тобі пощастило, то маєш ти тільки одну чесноту й не більше — так легше йти тобі через міст.[11] «Про радості й пристрасті»

 

Und nichts Böses wächst mehr fürderhin aus dir, es sei denn das Böse, das aus dem Kampfe deiner Tugenden wächst. Mein Bruder, wenn du Glück hast, so hast du Eine Tugend und nicht mehr: so gehst du leichter über die Brücke.

  •  

Помисли — одне, вчинок — друге, а образ учинку — третє. Колесо причинності між ними не обертається.[12]«Про читання»

  •  

З усього написаного я люблю тільки те, що пишуть своєю кров'ю.[13]«Про читання і писання»

 

Von allem Geschriebenen liebe ich nur Das, was Einer mit seinem Blute schreibt.

  •  

У горах найкоротший шлях — від вершини до вершини, але для цього треба мати довгі ноги. Заклики повинні бути вершинами, а ті, до кого звернена мова,— великими і високими.[13]«Про читання і писання»

 

Im Gebirge ist der nächste Weg von Gipfel zu Gipfel: aber dazu musst du lange Beine haben. Sprüche sollen Gipfel sein: und Die, zu denen gesprochen wird, Grosse und Hochwüchsige.

  •  

Коли вам хочеться піднестись, ви зводите очі вгору. А я опускаю очі додолу, бо я вже піднісся.[14]«Про читання і писання»

 

Ihr seht nach oben, wenn ihr nach Erhebung verlangt. Und ich sehe hinab, weil ich erhoben bin.

  •  

Мужніми, безтурботними, насмішкуватими, дужими — такими нас хоче бачити мудрість: вона ж бо — жінка і любить завжди тільки войовника.[14]«Про читання і писання»

 

Muthig, unbekümmert, spöttisch, gewaltthätig - so will uns die Weisheit: sie ist ein Weib und liebt immer nur einen Kriegsmann.

  •  

Це правда, ми любимо життя, та не тому, що ми звикли жити, а тому, що звикли любити.[14]«Про читання і писання»

 

Es ist wahr: wir lieben das Leben, nicht, weil wir an's Leben, sondern weil wir an's Lieben gewöhnt sind.

  •  

У любові завжди трохи є божевілля. Проте і в божевіллі завжди трохи є розуму.[14]«Про читання і писання»

 

Es ist immer etwas Wahnsinn in der Liebe. Es ist aber immer auch etwas Vernunft im Wahnsinn.

  •  

Я повірив би тільки в Бога, що вміє танцювати.[14]«Про читання і писання»

 

Ich würde nur an einen Gott glauben, der zu tanzen verstünde.

  •  

Убивають не гнівом, а сміхом.[14]«Про читання і писання»

 

Nicht durch Zorn, sondern durch Lachen tötet man

  •  

Якби я схотів потрусити руками це дерево, то не зміг би. Та вітер, невидимий нам, шарпає і гне його куди схоче. Найгірше нас гнуть і шарпають невидимі руки.[15]«Про дерево на горі»

  •  

Що більше вона прагне угору, до світла, то дужче тягнуться її корені вниз, у землю, в морок, углибину — до зла.[15]«Про дерево на горі»

 

Je mehr er hinauf in die Höhe und Helle will, um so stärker streben seine Wurzeln erdwärts, abwärts, in's Dunkle, Tiefe, — in's Böse.

  •  

Мудрість їхня проголошує: «Дурень той, хто залишається жити, і ми такі самі дурні! Це і є найдурніше в житті!»[16]«Про тих, хто проповідує смерть»

 

Ihre (Predigern des Todes) Weisheit lautet: "ein Thor, der leben bleibt, aber so sehr sind wir Thoren! Und das eben ist das Thörichtste am Leben!"

  •  

Я знаю про ненависть і заздрощі у ваших серцях. Щоб позбутися ненависті й заздрощів, вам бракує величі. Тож будьте доволі великі, щоб не соромитися самих себе![17]«Про війну і воїнів»

 

Ich weiss um den Hass und Neid eures Herzens. Ihr seid nicht gross genug, um Hass und Neid nicht zu kennen. So seid denn gross genug, euch ihrer nicht zu schämen!

  •  

Одначе держава бреше всіма мовами про добро і зло — і що не слово, то брехня, і що не майно, то крадене.[18]«Про нових ідолів»

 

Aber der Staat lügt in allen Zungen des Guten und Bösen; und was er auch redet, er lügt—und was er auch hat, gestohlen hat er's.

  •  

Погляньте, як лізуть вони, ці мавпи прудкі! Вони деруться один по одному, а зариваються в нечисть — все глибше й глибше.
Всі вони хочуть допастись до трону — вони схибилися на цьому, так ніби на троні щастя сидить! Нерідко на троні нечисть сидить, а часто й сам трон стоїть у нечисті.
Як на мене, усі вони божевільні, мавпи, що кудись деруться, надто гарячі голови. Як на мене, смородом несе від їхнього ідола, холодної потвори; смородом несе від усіх цих прислужників ідола.[19]«Про нових ідолів»

 

Seht sie klettern, diese geschwinden Affen! Sie klettern über einander hinweg und zerren sich also in den Schlamm und die Tiefe. Hin zum Throne wollen sie Alle: ihr Wahnsinn ist es, — als ob das Glück auf dem Throne sässe! Oft sitzt der Schlamm auf dem Thron — und oft auch der Thron auf dem Schlamme. Wahnsinnige sind sie mir Alle und kletternde Affen und Überheisse. Übel riecht mir ihr Götze, das kalte Unthier: übel riechen sie mir alle zusammen, diese Götzendiener.

  •  

Все, про що багато міркують, починає викликати підозру.[20]«Про мух на торговищі»

  •  

У своєму другові слід іще поважати й ворога. Чи вмієш ти підійти до свого друга впритул, не переходячи на його бік?[21]«Про друга»

  •  

Зміна цінностей — це зміна тих, хто творить. Кому випало бути творцем, той завжди знищує[22]«Про 1000 і одну мету»

  •  

Вільний від чого? Що до цього Заратустрі? Нехай же твій погляд скаже мені відверто: вільний для чого?[23]«Про шлях того, хто творить»

 

Frei wovon? Was schiert das Zarathustra? Hell aber soll mir dein Auge künden: frei wozu?

  •  

Остерігайся нападів своєї любові! Самотній занадто квапиться подати руку першому стрічному. Декотрим людям не смій подавати руки, подавай їм лапу — і я хочу, щоб твоя лапа мала кігті.[24]

  •  

Дві речі хоче мати справжній чоловік: небезпеку і гру. Тому й хоче він жінку, як небезпечну іграшку.[25]«Про старих і молодих жінок»

 

Zweierlei will der echte Mann: Gefahr und Spiel. Deshalb will er das Weib als das gefährlichste Spielzeug.

  •  

Шляхетніше визнати себе несправедливим, аніж наполягати на праві, особливо як право за тобою. Тільки для цього слід бути досить заможним.[26]«Про зміїний укус»

 

Vornehmer ist's, sich Unrecht zu geben als Recht zu behalten, sonderlich wenn man Recht hat. Nur muss man reich genug dazu sein.

  •  

Шлюб — так я називаю жадання двох створити єдність більшу за них самих. Шлюбом я називаю глибоку взаємну повагу тих, що сповнені цим єдиним жаданням.[27]«Про дитину і шлюб»

  •  

Коли хтось заради свого вчення іде на вогонь — то що це доводить! Істинне тільки те вчення, що народжується з горіння власного серця.[28]«Про жерців»

  •  

Одначе я раджу вам, друзі, так: не довіряйте кожному, хто надто поривається карати!
Це люди поганого роду і вдачі: з їхніх облич проглядає кат і нишпорка.
Не довіряйте кожному, хто розводиться про свою справедливість! Воістину, їхнім душам бракує не тільки меду.
Якщо вони самі себе називають «добрими і праведними», не забувайте: щоб стати фарисеями, їм бракує тільки одного — влади.[29]«Про тарантулів»

 

Also aber rathe ich euch, meine Freunde: misstraut Allen, in welchen der Trieb, zu strafen, mächtig ist! Das ist Volk schlechter Art und Abkunft; aus ihren Gesichtern blickt der Henker und der Spürhund. Misstraut allen Denen, die viel von ihrer Gerechtigkeit reden! Wahrlich, ihren Seelen fehlt es nicht nur an Honig. Und wenn sie sich selber 'die Guten und Gerechten' nennen, so vergesst nicht, dass ihnen zum Pharisäer Nichts fehlt als — Macht!

  •  

Справедливість каже мені так: "люди не рівні". І вони не повинні бути рівними![29]«Про тарантулів»

  •  

Коли влада робиться милостива і стає очевидна, очевидність ту я назву красою.
Ні від кого я так не вимагаю краси, як від тебе, могутній: нехай твоєю останньою перемогою над собою буде доброта.
Я певен, що всіляке зло тобі до снаги, — тому й вимагаю від тебе добра.
Воістину, я часто глузував із слабких, що, маючи кволі лапки, видають себе за добрих![30]«Про піднесених»

 

Wenn die Macht gnädig wird und herabkommt ins Sichtbare: Schönheit heiße ich solches Herabkommen. Und von niemandem will ich so als von dir gerade Schönheit, du Gewaltiger: deine Güte sei deine letzte Selbst-Überwältigung. Alles Böse traue ich dir zu: darum will ich von dir das Gute. Wahrlich, ich lachte oft der Schwächlinge, welche sich gut glauben, weil sie lahme Tatzen haben!

  •  

Хто сам собі не вірить, завжди бреше.[31]«Про непорочне пізнання»

  •  

І хто з нас, поетів, не розвів би своє вино? Багато отруйної бовтанки готувалось у наших погребах; багато невимовного коїлося там.[32]«Про поетів»

 

Und wer von uns Dichtern hätte nicht seinen Wein verfälscht? Manch giftiger Mischmasch geschah in unsern Kellern, manches Unbeschreibliche ward da getan.

  •  

Ох, між небом і землею є стільки всього, про що мріяти дозволяли собі лише поети!
А надто вище неба: адже всі боги — це маяччя й вигадки поетів!
Воістину, нас завжди тягне вгору — у царство хмар: на них ми садимо своїх барвистих пустунчиків і називаємо їх богами та надлюдьми.
Адже вони якраз досить легкі для тих престолів — всі ці боги й надлюди.
Ох, як я стомився від усього недосяжного, що неодмінно хоче стати реальністю! Ох, як стомився я від поетів![33]

 

Ach, es gibt so viel Dinge zwischen Himmel und Erde, von denen sich nur die Dichter etwas haben träumen lassen. Und zumal ü b e r dem Himmel: denn alle Götter sind Dichter-Gleichnis, Dichter-Erschleichnis! Wahrlich, immer zieht es uns hinan - nämlich zum Reich der Wolken: auf diese setzen wir unsre bunten Bälge und heißen sie dann Götter und Übermenschen: - Sind sie doch gerade leicht genug für diese Stühle! - alle diese Götter und Übermenschen. Ach, wie bin ich all des Unzulänglichen müde, das durchaus Ereignis sein soll! Ach, wie bin ich der Dichter müde!

  •  

Вищого за всяке примирення повинна жадати воля, що є, власне, жаданням влади.[34]«Про спасіння»

 

Höheres als alle Versöhnung muss der Wille wollen, welcher der Wille zur Macht ist.

  •  

Хто не хоче серед людей загинути від спраги, повинен навчитися пити з усіх склянок; хто хоче серед людей залишитися чистим, повинен уміти вмиватись і брудною водою.
І для розради я часто казав собі так: «Гаразд! Підводься, старе серце! Не поталанило тобі, маєш нещастя: отож утішайся ним, наче щастям!»[35]«Про людську мудрість»

 

Und wer unter Menschen nicht verschmachten will, muß lernen, aus allen Gläsern zu trinken; und wer unter Menschen rein bleiben will, muß verstehn, sich auch mit schmutzigem Wasser zu waschen. Und also sprach ich oft mir zum Troste: "Wohlan! Wohlauf! Altes Herz! Ein Unglück mißriet dir: genieße dies als dein - Glück!"

  •  

Бурю приносять щонайтихіші слова. Світ повертають в інший бік думки, що приходять на голубиних лапках.[36]«Найтихіша година»

 

Die stillsten Worte sind es, welche den Sturm bringen. Gedanken, die mit Taubenfüßen kommen, lenken die Welt.

  •  

Звідки беруться найвищі гори? — запитав я колись. Тоді й довідався, що вони випинаються з моря.
Свідчення про це вкарбовані в каміння й у гірські схили. Найвище мусить зійти на свою вершину з найглибших низин.[37]«Мандрівник»

 

Woher kommen die höchsten Berge? so fragte ich einst. Da lernte ich, daß sie aus dem Meere kommen. Dies Zeugnis ist in ihr Gestein geschrieben und in die Wände ihrer Gipfel. Aus dem Tiefsten muß das Höchste zu seiner Höhe kommen.

  •  

Людина ж — наймужніший звір: цим вона перемогла решту звірів. Під переможну музику вона здолала будь-яке страждання, а людське страждання — найглибше. Мужність долає навіть запаморочення над безоднями, — а де людині не доводиться стояти над безоднею! Хіба дивитися — не означає бачити самі безодні?[38]«Про появу і загадку»

  •  

[О небо!] Ми споконвіку друзі: спільні у нас скорбота, страх і глибина, навіть сонце у нас одне.[39]«Перед сходом сонця»

  •  

Наїжачуватися проти мізерії видається мені мудрістю, гідною тільки їжака.[40]«Про принизливу чесноту»

  •  

Ох, якби ви зреклися напівхотінь і рішуче зважились і на лінощі, і на працю!
Робіть собі, що хочете, — але спершу станьте такими, що можуть хотіти! Любіть ближнього свого, як самого себе — та спершу полюбіть самого себе.[41]«Про принизливу чесноту»

  •  

В одного самотність — це втеча недужого, а в другого — втеча від недужих.[42]«На горі Оливній»

  •  

Де вже несила любити, там слід — обминути![43]«Про те, як обминати»

  •  

Хто б хотів збагнути все людське, мав би до всього доторкнутися. А для цього в мене надто чисті руки.[44]«Біля рідного вогнища»

  •  

Одного шляху для всіх немає![45]«Про дух тяжкості»

  •  

Брати мої, я наставляю вас і посвячую в нову знать,— ви маєте стати творцями й опікунами, сівачами майбутнього,—
воістину, не в ту знать, коли титул можна купити, мов крамар, за крамарське золото,— адже те, що має свою ціну, не має вартості.
Нехай віднині ваша честь полягає не в тому, звідки ви прийшли, а куди простуєте! Нехай за нову честь будуть вам ваші жадання і поступ, що пориваються далі вас самих![46]«Про старі і нові скрижалі»

 

O meine Brüder, ich weihe und weise euch zu einem neuen Adel: ihr sollt mir Zeuger und Züchter werden und Säemänner der Zukunft, - wahrlich, nicht zu einem Adel, den ihr kaufen könntet gleich den Krämern und mit Krämer-Golde: denn wenig Wert hat alles, was seinen Preis hat. Nicht, woher ihr kommt, mache euch fürderhin eure Ehre, sondern wohin ihr geht! Euer Wille und euer Fuß, der über euch selber hinaus will, — das mache eure neue Ehre!

  •  

О брати мої, ваша знать повинна не озиратися назад, а дивитись уперед! Вам належить стати вигнанцями з країни батьків і пращурів!
Ви повинні любити країну дітей своїх — і нехай ця любов знаменує вашу нову шляхетність — ще не відкриту в найдальших морях країну! Я закликаю ваше вітрило шукати й шукати її!
Вам належить спокутувати своїми дітьми те, що ви діти своїх батьків,— так ви повинні спасти все минуле! Цю нову скрижаль я ставлю над вами![47]«Про старі і нові скрижалі»

 

O meine Brüder, nicht zurück soll euer Adel schauen, sondern h i n a u s ! Vertriebene sollt ihr sein aus allen Vater- und Urväterländern! Eurer Kinder Land sollt ihr lieben: diese Liebe sei euer neuer Adel, — das unentdeckte, im fernsten Meere! Nach ihm heiße ich eure Segel suchen und suchen! An euren Kindern sollt ihr gut machen, daß ihr eurer Väter Kinder seid: alles Vergangene sollt ihr so erlösen! Diese neue Tafel stelle ich über euch!

  •  

Я люблю відважних — та не досить бути рубакою, слід ще знати, на кого вихоплювати меч!
Часто потрібно більше відваги, щоб стриматись і обминути, — і цим зберегти себе для гіднішого ворога.[48]«Про старі і нові скрижалі»

  •  

(…) що падає, те слід іще й штовхнути![48]«Про старі і нові скрижалі»

 

Was fällt, das soll man auch noch stoßen!

  •  

Відвагу в серці має той, хто знає страх, але долає його, хто бачить безодню, але дивиться в неї гордо.[49]«Про вищу людину»

  •  

Чи слід, якщо не любиш, одразу проклинати? Це, як на мене, поганий смак.[50]

Про трактатРедагувати

  •  

Читав «Заратустру» Ніцше і нотатки його сестри про те, як він писав, і цілком переконався, що він був зовсім божевільним, коли писав, і божевільним не в метафоричному сенсі, а в прямому, найточнішому: беззв'язність, перескакування з однієї думки на іншу, порівнювання без вказівки на те, що ж порівнюється, початок думок без їхнього завершення, перескакування з однієї думки на іншу за контрастом чи співзвучністю, і все це на тлі пункту божевілля — idee fixe про те, що відторгаючи всі вищі основи людського життя та думки, він доказує свою надлюдську геніальність. Яке ж це суспільство, якщо такий божевільний і злий божевільний, визнається учителем?[51]Толстой Лев Миколайович

 

Читал Ницше “Заратустра” и заметку его сестры о том, как он писал, и вполне убедился, что он был совершенно сумасшедший, когда писал, и сумасшедший не в метафорическом смысле, а в прямом, самом точном: бессвязность, перескакивание с одной мысли на другую, сравнение без указаний того, что сравнивается, начала мыслей без конца, перепрыгивание с одной мысли на другую по контрасту или созвучию, и все на фоне пункта сумасшествия – idee fixe о том, что, отрицая все высшие основы человеческой жизни и мысли, он доказывает свою сверхчеловеческую гениальность. Каково же общество, если такой сумасшедший и злой сумасшедший, признается учителем?

ПриміткиРедагувати

  1. Так казав Заратустра, 1993, с. 8
  2. а б Так казав Заратустра, 1993, с. 11
  3. Так казав Заратустра, 1993, с. 12
  4. Так казав Заратустра, 1993, с. 13
  5. а б Так казав Заратустра, 1993, с. 16
  6. Так казав Заратустра, 1993, с. 25
  7. Так казав Заратустра, 1993, с. 27
  8. Так казав Заратустра, 1993, с. 30
  9. Так казав Заратустра, 1993, с. 32
  10. Так казав Заратустра, 1993, с. 33
  11. Так казав Заратустра, 1993, с. 36
  12. Так казав Заратустра, 1993, с. 37
  13. а б Так казав Заратустра, 1993, с. 39
  14. а б в г д е Так казав Заратустра, 1993, с. 40
  15. а б Так казав Заратустра, 1993, с. 41
  16. Так казав Заратустра, 1993, с. 45
  17. Так казав Заратустра, 1993, с. 46
  18. Так казав Заратустра, 1993, с. 48
  19. Так казав Заратустра, 1993, с. 50
  20. Так казав Заратустра, 1993, с. 53
  21. Так казав Заратустра, 1993, с. 56
  22. Так казав Заратустра, 1993, с. 59
  23. Так казав Заратустра, 1993, с. 63
  24. Так казав Заратустра, 1993, с. 64
  25. Так казав Заратустра, 1993, с. 66
  26. Так казав Заратустра, 1993, с. 68
  27. Так казав Заратустра, 1993, с. 70
  28. Так казав Заратустра, 1993, с. 91
  29. а б Так казав Заратустра, 1993, с. 99
  30. Так казав Заратустра, 1993, с. 117
  31. Так казав Заратустра, 1993, с. 121
  32. Так казав Заратустра, 1993, с. 126
  33. Так казав Заратустра, 1993, с. 127
  34. Так казав Заратустра, 1993, с. 141
  35. Так казав Заратустра, 1993, с. 142
  36. Так казав Заратустра, 1993, с. 147
  37. Так казав Заратустра, 1993, с. 150
  38. Так казав Заратустра, 1993, с. 153
  39. Так казав Заратустра, 1993, с. 161
  40. Так казав Заратустра, 1993, с. 165
  41. Так казав Заратустра, 1993, с. 169
  42. Так казав Заратустра, 1993, с. 173
  43. Так казав Заратустра, 1993, с. 176
  44. Так казав Заратустра, 1993, с. 182
  45. Так казав Заратустра, 1993, с. 194
  46. Так казав Заратустра, 1993, с. 201
  47. Так казав Заратустра, 1993, с. 202
  48. а б Так казав Заратустра, 1993, с. 208
  49. Так казав Заратустра, 1993, с. 286
  50. Так казав Заратустра, 1993, с. 292
  51. Л.Н.Толстой. Полное собрание сочинений. М., 1935. Т.54. С.77.

ПосиланняРедагувати

ДжерелоРедагувати

  • Ніцше Ф. Так казав Заратустра; Жадання влади / Пер. з нім. А. Онишка, П. Таращука.. — К.: Основи, Дніпро, 1993. — 415 с. — ISBN 5-308-01381-0