Антуан де Рівароль
Антуан де Рівароль (26 червня 1753 — 11 квітня 1801) — французький публіцист, що володів енциклопедичними знаннями і упорядник словників (незакінчених), знаменитий своїми афоризмами.
Антуан де Рівароль | |
Стаття у Вікіпедії | |
Роботи у Вікіджерелах | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Цитати
ред.Часто людина має статки і не знає щастя, як має жінок, не зустрічаючи любові. |
Геній, тобто почуття у вищому своєму розвитку, можна визначити як здатність творити нові ідеї або їх нове словесне вираження. Геній в області ідей — ось межа людського розуму, геній в області словесної форми — ось межа таланту. Таким чином, в рівній мірі запліднюючи розум і талант, допомагаючи знайти ідеї одному і форму для них іншому, зачинаючи і народжуючи, геній завжди творець в самому точному сенсі цього слова; коротше кажучи, геній — це дар винаходити нове. |
Розумні люди люблять все, що носить на собі печатку розуму, як ласуни люблять солодощі, а кокетки — лестощі. |
Люди втамовують своє невігластво, як втамовують голод: вони їдять. Вони набираються знань і таким шляхом поспішають до межі, коли смерть стає необхідністю. |
На думки слід нападати за допомогою думок: по ідеях не палять з рушниць. |
Дурість, супроводжувана музикою, танцями, обставлена блискучими декораціями, все ж дурість, але нічого більшого. |
Герцог робить свою дружину герцогинею, а розумна людина не зробить її розумною жінкою. |
Дурням слід було б ставитися до розумних людей з недовірою, рівним тому презирству, з яким останні ставляться до них. |
Якби дурні були здатні зрозуміти, які страждання ми через них терпимо, навіть вони перейнялися б до нас жалем. |
Не слід надто покладатися на проникливість читачів: інший раз корисно розжувати свою думку. |
Друкарський верстат — артилерія думки. |
Богомол вірить бредням інших людей, філософ — лише своїм власним. |
Люди в більшості своїй безперервно метушаться заради того, щоб під кінець знайти спокій, але є серед них і такі ледарі, які відразу починають з кінця. |
Погані люди являють собою таке видовище, що породжують хороших людей; точно так само видовище безглуздостей породжує хороший смак. |
Здатність людського розуму придумувати збірні поняття — це чудовий виверт, що став причиною ледь не всіх його помилок. |
Не раз уже зазначено, що ті, хто займається фізикою, природною історією, фізіологією або хімією, зазвичай відрізняються м'якою, урівноваженою і, як правило, життєрадісною вдачею, тоді як автори творів з питань політики, законознавства і навіть моралі — люди похмурі, схильні до меланхолії і т. ін. Пояснюється це просто: перші вивчають природу, другі — суспільство; перші споглядають створення великого творця, другі вдивляються в справи рук людини. Слідства не можуть не бути різними. |
Чому ви так багато говорите з нудними людьми? — Боюся, що інакше мене змусять слухати. |
Варто бути порядною людиною. Принаймні, ніхто тобі не буде заздрити. |
Ті ж самі риси, що роблять людину здатною розбагатіти, заважають йому насолоджуватися багатством. |
Обурення непереборним злом і покірність злу, з яким можна впоратися, свідчать про малодушність. Що можна сказати про людину, яка обурюється на погану погоду і покірно зносить образу? |
Чим гірше колесо, тим голосніше воно скрипить. |
З двадцяти людей, які говорять про нас, дев'ятнадцять говорять погане. Двадцята каже хороше, але робить це погано. |
Прислів'я суть плоди досвідченості усіх народів і здоровий глузд усіх віків, перекладені у формули. |
Основоположна думка юдаїзму полягає в тому, що Бог віддав перевагу євреям над іншими народами. За допомогою однієї цієї ідеї Мойсей спорудив бронзову стіну між своєю нацією і всіма іншими; він зробив більше: він прирік своє нещасне плем'я на справжнє відлучення від Всесвіту і — що особливо примітно — ціною вселенської ненависті подарував йому безсмертя. |
Джерела
ред.- Ларец острословов: Афоризмы. Парадоксы. Шутки. Эпиграммы / Сост. Г. П. Лобарев. — М.: Политиздат, 1991. — 511 с. ISBN 5-250-01640-5
- Энциклопедия «Вокруг света»
- «Афоризмы. Золотой фонд мудрости.» Еремишин О. — М.: Просвещение; 2006.