Хуана Інес де ла Крус

Хуана Інес де Асбахе і Рамірес де Сантільяна (ісп. Juana Inés de Asbaje y Ramírez de Santillana), більш відома як Сестра Хуана Інес де ла Крус (ісп. Sor Juana Inés de la Cruz) (12 листопада 1651, Сан-Мігель де Непантла, Мексика — 17 квітня 1695, монастир Святого Ієроніма) — мексиканська поетеса, черниця-єронімітка.

Хуана Інес де ла Крус

Портрет Хуани Інес де ла Крус, близько 1750 року

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Цитати з творів

Давно вже не дивують нас чиїсь екстравагантні вчинки: ні прикра нерозважність жінки, ні закоханця викрутас. — З комедії ситуацій «Пристрасті в домі»

Про тебе спомин – то спокути знак: ненавидить душа моя зболіла не лиш тебе, але й себе відтак.

Та все намарно: ти – як квітка в полі, розгойдувана на семи вітрах, безплідна спроба опиратись долі, безглуздий намір подолати страх.

Ти ж не спромігся на таку звитягу; моя безпам’ять – це не забуття, це глузд тобі висловлює зневагу. — З вірша «Не слід плутати зневагу і забуття»

Чому ж магніт твого зачарування, принада, за якою сльози ллю, покірну душу манить так мою, щоб потім приректи на катування?. — З вірша «Доброчинна любов стримує химерні надії»

Хай оживить мій подих те полум'я прадавнє, яке життя вдихнуло у споконвічний хаос.. — З вірша «Коли вже, мій коханий,..»

Цитати про Хуану Інес де ла Крус

	Її світ – стабільно бінарний. Вона цю властивість закидає всьому, з чим має справу, всьому без винятку. Уже в назвах її віршів дуальність постійно означена – любити й забути; гідний і негідний; ревнощі й розпука; каяття і пристрасть; здоровий глузд і закоханість; смерть і пам'ять, etc. Ці пари в неї ніколи не постають як причина і наслідок, вони не існують за законами діалектики – творячи певну єдність, щоби протистояти одна одній усередині цієї єдності. Все тут чітко розмежоване: оце ревнощі – а це туга від розлуки; оце забуття – а це зневага; оце розум – а це розважливість; оце нелюб, який мені докучає, – а це коханий, якому вже набридла я сама. — З есею «Хуана Інес де ла Крус»//«Ніч на Венері: 113 письменниць, які сяють у темряві»
	— Ганна Улюра

	У поезіях де ла Крус – завжди аналітик, часом поривчастий, часом відсторонений. Що б їй під руку не потрапило все треба розібрати до найменших елементів, подивитись, як воно працює, а частіше – поглянути на детальки у себе в руках, здивуватись: «А чому воно більше не працює? – та й піти шукати інших дослідів, і досвідів, і об’єктів для вівісекції. — З есею «Хуана Інес де ла Крус»
	— Ганна Улюра

	Творчість Хуани Інес де ла Крус цікава зокрема тим, що існує, сказати б, на перетині просторів і часів, як один з потужних фінальних акордів іспанської барокової літератури й водночас – одна з перших нот літератури Нового Світу.. — З есею «Почуйте мене очима...»
	— Тетяна Рязанцева, докторка філологічних наук

Джерела

• Ганна Улюра. Ніч на Венері: 113 письменниць, які сяють у темряві. — Київ: ArtHuss, 2020. — 464 с. — ISBN 978-617-7799-43-5
• Хуана Інес де ла Крус. Хуана Інес де ла Крус. Вибрані твори. Книжка 1. Поезії. — Львів: Видавництво Анетти Антоненко, 2015. — 192 с. — ISBN 978-617-7192-33-5