Вірш

вірш як складова частина поетичного тексту
Вікіпедія
Дивіться у Вікіпедії:

Вірш (лат. versus — повтор, поворот): а) елемент ритмічного мовлення у літературному творі, основна одиниця віршованого ритму; б) система поетичного мовлення, що має іманентні закономірності внутрішньої ритмічної організації та структури; в) ліричний або ліро-епічний твір, організований за версифікаційними законами певного літературно-історичного періоду. Поняття вірш подеколи вживається як синонім до поняття «поезія».

ЦитатиРедагувати

  •  

Вірші не потрібні нікому, саме тому вони — найголовніше[1].

  Іван Драч
  •  
  Сергій Губерначук
  •  

Вірші випадають снігом від Бога.[2]

  Сергій Губерначук
  •  

Словоприкладство рук.[2]

  Сергій Губерначук
  •  

Рукоприкладство слів.[2]

  Сергій Губерначук
  •  

Я загубив свій вірш. Гаразд! Може, його хтось знайде.
Вірш задихає на нього ладаном і чиєсь горе пройде.[2]

  Сергій Губерначук
  •  

Рима – проста й заримована Богом, й окреслена віщим дощем.[2]

  Сергій Губерначук
  •  

Не мої вірші – і геть від мене під тини і стовпи.
Я зможу постояти за себе і за свої світи.[2]

  Сергій Губерначук
  •  

Цього ві́рша нема і не буде. Але є читачі, є люди.[2]

  Сергій Губерначук
  •  

Вірш живий внутрішнім образом, тим звуковим зліпком форми, який передує написаному віршу. Жодного слова ще нема, а вірш уже звучить. Це звучить внутрішній образ, це його доторкає слух поета[3].
з есею «Слово й культура»

  Осип Мандельштам

ПриміткиРедагувати