Джон Десмонд Бернал

Джон Десмонд Бернал (англ. John Desmond Bernal; 10 травня 1901, Ніна, Ірландія — 15 вересня 1971, Лондон) — британський фізик і соціолог науки, громадський діяч, марксист, автор наукових робіт у галузі фізики, кристалографії та біохімії.

Джон Десмонд Бернал

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

Математика спершу виникла як допоміжний метод виробництва, що став необхідним і потрібним з появою життя в місті.

Наука повинна розвинути ряд своїх власних мов, включаючи математику — загальну мову науки.

Арабські цифри… демократизували математику.

Відкриття ЕОМ я вважаю найбільшим в історії людства.

Там, де наука є таємницею в руках обраної меншості, вона неминуче пов'язана з участю в прибутках правлячих класів і відірвана від розуміння і натхнення, яке походить із потреб і здібностей людей.

Наука в будь-який час — це загальний підсумок усього того, чого вона досягла до цього часу. Але цей підсумок не статичний. Наука — це щось більше, ніж загальний комплекс відомих фактів, законів і теорій. Критикуючи, часто стільки ж руйнуючи, скільки й створюючи, наука постійно відкриває нові факти, закони і теорії. Проте вся споруда науки ніколи не перестає розвиватися. Вона, якщо можна так сказати, вічно перебуває в ремонті, але водночас завжди використовується.

У науці більше, ніж у будь-якому іншому інституті людства, необхідно вивчати минуле для розуміння сьогодення і панування над природою в майбутньому.

Наука — не предмет чистого мислення, а предмет мислення, постійно залученого в практику і постійно підкріплюваного практикою. Ось чому наука не може вивчатися відокремлено від техніки.

За останні п'ятдесят років наукове дослідження перетворилося з розкоші на необхідну умову існування.

У науці людина свідомо навчається підпорядковувати свої цілі загальним, не втрачаючи при цьому своєї індивідуальності або своїх особистих досягнень… У науці люди співпрацюють не тому, що їх примушує до цього вища влада, і не тому, що вони сліпо слідують за обраним лідером, а тому, що вони усвідомлюють — тільки у добровільній співпраці кожен може зробити свій внесок. Не накази, а поради визначають у науці дії.

Майбутнє науки і техніки не можна повністю передбачити, але окремі його елементи, тенденції розвитку можуть і мають бути проаналізовані. Краще бути частково зрячим, ніж повністю сліпим.

Що швидше ми всі переконаємося в необмежених можливостях науки творити добро — і не в якомусь далекому майбутньому, а сьогодні й завтра, — то швидше народи світу відкинуть хибний і згубний шлях, що веде до війни й руйнувань.

Наука, як щось існуюче і завершене, є чимось найоб'єктивнішим із відомого людині. Але у своїй діяльності як мета, до якої ми прагнемо, наука так само суб'єктивна і психологічно зумовлена, як і будь-яка інша сфера людських устремлінь, до того ж настільки суб'єктивна, що на запитання, якою є мета і значення науки, у різні часи та від різних людей ми отримуємо зовсім різні відповіді.

Наука — не чарівний ріг достатку, а лише засіб перетворення світу в руках людей.

Набагато важче побачити проблему, ніж знайти її рішення. Для першого потрібна уява, а для другого тільки вміння.

Джерела

• Математика в афоризмах, цитатах і висловлюваннях / Н. О. Вірченко. — Київ: Вища школа, 1974. — 272 с.

• Мысли о науке / В. П. Пономарев. — Кишинев: Штиинца, 1973. — 152 с.

• Слово о науке. Афоризмы. Изречения. Литературные цитаты. / Е. С. Лихтенштейн. — Москва: Знание, 1978. — 272 с.