Емілі Бронте

Е́мілі Бро́нте (англ. Emily Brontë, 30 липня 1818 — 19 грудня 1848) — англійська письменниця та поетеса, авторка роману «Буремний перевал».

Емілі Бронте

Портрет, намальований братом, Бранвеллом Бронте

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

Розумна людина має знаходити достатню компанію в собі.

Чесні люди не приховують свої вчинки.

Якби я могла, то завжди працювала б мовчки та в темряві, і нехай мої зусилля будуть відомі завдяки їхнім результатам.

Цитати з творів

Більш моя думка не літає Під небеса. Не здійнятись ніяк. Крила складаю, де вереск вкриває Серце твоє. Назавжди, чи не так?

Стоїчна людина Кохання й дібр не прагну я, Їм кину посмішку; Про славу мрії сон снував Та щез на досвітку.

Про Емілію Бронте

	Бронте – насамперед поетеса, хоча її поезія й не здобула слави, що дісталась роману (тільки завдяки уважному перечитуванню на початку XX століття). Еліс Белл видав свої вірші 1846-го разом із двома іншими «братами» в одній маленькій книжечці. Продалися лише два примірники, хоча єдиний позитивний відгук зауважив саме «природну стихію» поезій. На роман теж не очікував успіх. Уже по смерті сестри Шарлотта відреагувала й перевидала її твори, але й тоді на них дивились, як на незрозумілий курйоз. Занадто-бо незручні, «нежіночі», занадто сильну продукують емоцію. — З есею «Емілія Бронте»//«Ніч на Венері: 113 письменниць, які сяють у темряві»
	— Ганна Улюра

	У всіх популярних і наукових книжках про Емілію блукає згадка: поховали її в труні завширшки шістнадцять дюймів. На цьому факті часто наголошують. Шістнадцять дюймів – сорок сантиметрів, дівчина була майже безтілесною, вона наче розчинилася в фізичному просторі так само, як і в просторі літератури. Між тим, рукописів і автографів цієї Бронте так само дуже-дуже мало, хіба п’ять-сім документів – її видавці були надто недбалі, щоби щось зберігати, а писати листів вона не любила. — З есею «Емілія Бронте»
	— Ганна Улюра

	У дітей Бронте була забавка, вони грались іграшковими солдатиками і придумали для них цілі держави. Емілія вигадала дві – Ґондал і Ґаалдін, монархічний острів роялістів і тропічну колонію з сильним впливом республіканців. (Усі Бронте захоплювалися політикою.) Дія більшості її віршів відбувається на просторах цих двох держав. Разом текстів десь дві сотні, й близько семи десятків із них написані або з погляду однієї жінки, або про неї. — З есею «Емілія Бронте»
	— Ганна Улюра

	Шарлотта в передмові до перевидання текстів Емілії писала, що створивши такої сили й привабливості образи грішників, середульша Бронте «не знала, що творила». Біда в тому, що цього не знаємо і ми, і навряд дізнаємося. Отже маємо те що маємо: авторка однієї поетичної збірки, одного роману, зріст – 170 см, ширина труни – 16 дюймів. — З есею «Емілія Бронте»
	— Ганна Улюра

Джерела

• Ганна Улюра. Ніч на Венері: 113 письменниць, які сяють у темряві. — Київ: ArtHuss, 2020. — 464 с. — ISBN 978-617-7799-43-5