Пізнáння — сукупність процесів, процедур і методів набуття знань про явища і закономірності об'єктивного світу. Пізнання є основним предметом науки гносеології (теорії пізнання).
|
У природі міра і вага є головні знаряддя пізнання. Наука починається тоді, коли починають вимірювати.
|
|
|
|
|
|
|
— Д. І. Менделєєв[2]
|
|
Слід визнати, що математичні міркування греків мають усю можливу чіткість і що греки залишили людству взірці мистецтва доказового пізнання.
|
|
|
|
|
|
|
— Г. Лейбніц[4]
|
|
Пізнання, що спирається тільки на спостереження, поки воно не одержало доведення, треба старанно відрізняти від істини і зараховувати до індукції.
|
|
|
|
|
|
|
— Л. Ейлер[4]
|
|
Усе людське пізнання — це не що інше, як постійна постановка і розв'язування все нових і нових питань, проблем.
|
|
|
|
|
|
|
— Е. Ільєнков[5]
|
|
Як свідчить досвід, ніщо так сильно не спонукає високі уми до роботи над збагаченням пізнання, як важка, але водночас і корисна задача.
|
|
|
|
|
|
|
— Й. Бернуллі[6]
|
|
Математика подібна до мистецтва — і не тому, що являє собою «мистецтво обчислювати» або «мистецтво доводити», а тому, що математика, як і мистецтво, — це особливий спосіб пізнання.
|
|
|
|
|
|
|
— B. Успенський[7]
|
|
Усяке дійсне, вичерпне пізнання полягає лише в тому, що ми в думках піднімаємо одиничне з одиничності в особливість, а з цієї останньої у загальність; полягає в тому, що ми знаходимо і констатуємо безконечне в конечному, вічне — в минущому.
|
|
|
|
|
|
|
— Ф. Енгельс[8]
|
|
Та обставина, що настала доба автоматизації процесів пізнання, дозволяє нам твердити, що подолано той рубіж, який штучно стримував просування математики, коли гаслом розвитку природознавства була теза: «світ влаштований просто»… Сьогодні — далеко не так: до гасла, що світ влаштований просто, ми з повним правом можемо додати, що в деяких аспектах він все ж таки складний, і включити в сферу своєї уваги певну частину складно влаштованих речей, складних систем.
|
|
|
|
|
|
|
— В. М. Глушков[9]
|
|
Вона [кібернетика], як магніт, притягує до себе багато наук і, у свою чергу, наділяє своїм методом пізнання кожну з них.
|
|
|
|
|
|
|
— В. М. Глушков[9]
|
- ↑ Математика в афоризмах, 1974, с. 22
- ↑ Математика в афоризмах, 1974, с. 30
- ↑ Математика в афоризмах, 1974, с. 67
- ↑ а б Математика в афоризмах, 1974, с. 68
- ↑ Математика в афоризмах, 1974, с. 94
- ↑ Математика в афоризмах, 1974, с. 104
- ↑ Математика в афоризмах, 1974, с. 151
- ↑ Математика в афоризмах, 1974, с. 192
- ↑ а б Математика в афоризмах, 1974, с. 229
- Математика в афоризмах, цитатах і висловлюваннях / Н. О. Вірченко. — Київ: Вища школа, 1974. — 272 с.
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі