Довгалевський Митрофан

Митрофан (світське ім'я Михайло) Довгалевський (дати народження і смерті невідомі) — український учений і письменник першої половини XVIII століття.

Довгалевський Митрофан
Стаття у Вікіпедії

Цитати ред.

Із курсу «Синтаксична система», 1735 р. ред.

  •  

Гнів на владу без пуття шкоду причиняє[1].

  •  

Як бджола тебе куса, потерпіти треба,
Бо ти гнівом безліч жал викличеш на себе[1].

Із поетики «Сад поетичний», 1736 р. ред.

  •  

Входячи до навчального саду мистецтва, будьте благочестивими та уважними садівниками[2].

  •  

Ані природні здібності без знання поетичного мистецтва, ані мистецтво без природних здібностей не може створити поета[2].

  •  

Поезія, що наслідує людські вчинки, наче другий Бог, кує в людських душах замінні субстанції речей[2].

  •  

Майже всі античні поети, а також філософи, теологи вважалися богами[2].

  •  

Початку не вкаже ніхто, звідки-то смерть приходить,
Словами важко сказать, звідки та сітка походить[2].

  •  

Хочеш бути легким, хай обід не буде складним[2].

  •  

Зрадить щастя тобі — друзів не стане тоді[2].

  •  

Розум в житті головне, а все інше гине безслідно[2].

  •  

Таланти великі безсмертні[2].

  •  

Дійсно, багато таких, що їх доблесть в війні процвітає[2].

  •  

Тратить той силу дарма, в кого тіло цінніше, ніж розум[2].

  •  

Справді, наскільки керманич цінніший гребця рядового,
А від солдата простого важливіший вождь є у війську,
Саме настільки і розум людський перевищує доблесть[2].

  •  

Наша мудрість походить під Господа Бога самого[3].

  •  

Вчителю мудрості радість і щастя приносить наука,
Є ж і такі, що до неї палають ненавистю в серці[3].

  •  

Лють-бо безмежно страшну викликає заздросність людськая[3].

  •  

Доблесть і правду, добро і чесноту не знищить ніколи,
Начебто скелі вони[3].

  •  

Без помилок ще ніхто написати не зміг своїх віршів[3].

  •  

Так, прославлений розум живе і по смерті,
Бо його смерть ніввіки не може зітерти[3].

  •  

Випробовує розум єство добре[3].

  •  

Шляхом крутим трудова слава приходить до нас[3].

  •  

Кожна людина іде шляхом природним, своїм[3].

  •  

Поет вигадує не всупереч законам логіки, а згідно з ними[3].

  •  

Мовчки безмежна любов плакати з болю велить[3].

  •  

Горе тобі: святий хліб ти їси, а душа в тебе грішна[3].

  •  

«Рідкісне є дорогим», — так нам каже народне прислів’я.
Рідше у гості ходи — будеш дорожчим тоді[3].

  •  

Світ не очищує, отже, цей світ нас забруднює завжди,
Хто у цім світі живе, як же буть чистим йому[4]?

  •  

Між почуттями і розумом часто існує незгода,
Бо очевидне людське тіло є старше душі[4].

  •  

Хвалять того, хто хвалить, а люблять, хто любить,
Хто ж не хвалить, не любить, хвалу, любов губить[4].

  •  

Слів бережися солодких, неначе ворожих стріл, друже,
Милі підлизи слова ранять, мов ворог, не менш[4].

  •  

Знай, що схід сонця від смерті тебе відвертає,
Захід його, пам'ятай, заходом є теж твоїм[4].

  •  

Злодій за кражу і вбивця за вбивство несуть якусь кару,
Смерть забирає ж у нас зовсім безкарно усе[4].

  •  

Кажеш: вино є добром і тому його п’єш ти багато,
Будеш багато його пити — не буде добром[4].

  •  

Лікар себе почуває погано, коли я здоровий.
Знов, як погано мені — краще для нього стає[4].

  •  

Що ж бо є краще, ніж мова, що гірше від неї знайдеться,
Горе та радість вона, мед і отруту несе[4].

  •  

Безліч шляхів є для смерті, на світ ми одним лиш приходим,
Безліч хвороб у людей, та порятунок один[4].

  •  

Хоч Бог сам бачить усе, та його ніхто бачить не може,
Він проявляється скрізь, скрізь теж прихований він[4].

  •  

Згинуло безліч людей і худоби колись від потопу,
Гинуть тепер од вина люди, неначе той скот[5].

  •  

Втративши все, не забудь, що мішка берегти завше треба,
Хоч він великий, проте зможеш наповнить його[5].

  •  

Реквієм завжди він іншим співав і спочив сам нарешті,
Те, що ти іншим співав, будуть співати тобі[5].

  •  

Часто з нечистого ґрунту вода пробивається чиста,
Бруду вона не несе, що залягає в землі[5].

  •  

Мене облудні лаври вельми устрашають[5].

  •  

Вак[6]і гроші, всяк це знає, вдачу мудрих теж міняють[5].

  •  

Хто похвал собі бажає, дорогим його вважають[5].

  •  

Вчися лестити усюди, бо таких лиш люблять люди[5].

  •  

Зміну ходи мимоволі викликає зміна долі[5].

  •  

Славу не смій ти топтать: важко вернути назад[5].

  •  

Мов легкий топиться лід, гине так слава людська[5].

  •  

Слава безсмертна — це честь і честолюбності друг[5].

  •  

Душі, серця, почуття світ спокутує, демон і тіло:
Перемагає ж тут підступ, багатство і блиск[5].

  •  

Любить бідняк небеса і ненавидить почесті бідний,
Розкоші любить багатий і почестей прагне багато[7].

  •  

Що ж від єхидни лютіше? Це тигр. А від тигра? Це демон.
Ну, а від демона хто? Жінка. Від жінки? Ніщо[7].

  •  

Чим є життя? Воно праця й жадоба страшна і злочинна.
Чим є життя? Це поїздка крізь моря страшні небезпеки.
Чим є життя? Це заледво один день і бистра година.[7]

  •  

Хоч нічого не вчинить заздрота чесноті,
 Але славу вкладає в бруднім болоті[7].

  •  

Меценатом ти не будеш, якщо любиш гроші[7].

  •  

Багато смертних часто ненормальні, і чим важча хвороба божевілля володіє кожним, тим він розумнішим здається для інших[7].

  •  

Чи ж знайдеш ти куточок землі, де б не проживали безголові[7].

  •  

Очевидно, дуже мало людей керуються розумом — керманичем свого плавання[7].

  •  

Сама природа так недоречно створила, що прекрасне й рідкісне трапляється нечасто і в малій кількості[7].

  •  

Лиха в світі величезна кількість, без міри також поганих людей[7].

  •  

Земля не удобрюється громами, а водою, не від блискавок родять поля, а завдяки дощам, не шумним градом насичуються і зволожуються лани, а легеньким дощем[7].

З драми «Властолюбивий образ», 1737 р. ред.

  •  

Живши без заплати, нелегко на шати[8].

  •  

Хтось, бачу, тут надмірно себе вихваляє, А як прийде до діла, то кат його має[8]!

Примітки ред.

  1. а б Мудрість, 2019, с. 332
  2. а б в г д е ж и к л м н Мудрість, 2019, с. 333
  3. а б в г д е ж и к л м н п Мудрість, 2019, с. 334
  4. а б в г д е ж и к л м Мудрість, 2019, с. 335
  5. а б в г д е ж и к л м н п Мудрість, 2019, с. 336
  6. хВакх — інша назва Діоніс — грецький бог рослинності, виноробства, плодючості.
  7. а б в г д е ж и к л м Мудрість, 2019, с. 337
  8. а б Мудрість, 2019, с. 338

Джерела ред.