Жермена де Сталь

Анна-Луїза Жермена Неккер, баронеса де Сталь-Гольштейн (фр. Anne-Louise Germaine Necker, baronne de Staël-Holstein; 22 квітня 1766 — 14 липня 1817) — французька письменниця, дочка міністра фінансів Франції Жака Неккера.

Жермена де Сталь
Madame de Staël.jpg
Wikipedia-logo.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

ЦитатиРедагувати

  •  

Усе зрозуміти — це все пробачити.

  • Аморальність серця є доказом обмеженості розуму.
  • Вищі посади схожі на круті скелі: одні тільки орли та плазуни піднімаються на них.
  • Головна сутність любові — довіра.
  • Кохання — це егоїзм удвох.
  • Непереборне бажання бути щасливим включає в себе всі інші бажання.
  • Розчарування, посміхаючись, йде позаду ентузіазму.
  • Чому тільки не повірять люди, коли їм цього дуже хочеться.
  • Як тільки зникає мрія, то це значить, що її місце займає реальність.
  • Я рада, що не чоловік, інакше б мусила одружитися[1].
  • Любов - це історія життя жінки, епізод в житті чоловіка.[2]
  • Любов - свого роду вічність. Вона стирає пам'ять про початок і страх перед кінцем. [2]
  • Ми перестаємо любити себе, коли перестають любити нас. [2]
  • Розум виснажується, але мова серця невичерпна. [2]
  • Картина одноманітного життя, навіть якщо це одноманітність щастя, жахає розум, який шукає різноманітності.[2]
  • Ревнощі відбуваються більш від марнославства, ніж від любові.[3]
  • Відсутність ревнощів означає любов за розрахунком.[3]
  • Чоловік може хизуватися громадською думкою; жінка повинна йому підкоритися. [3]
  • Легкі почуття часто тривають дуже довго.[3]
  • Бути коханою тим, хто викликає загальне здивування, - ось краща доля, яка може випасти на долю жінки; але щастя це тягне за собою багато тривоги.[3]
  • Порочна дружина може ще полюбити доброчесність, але їй вже не дозволено проповідувати її.[3]
  • Вона така гарна подруга, що покидала б всіх своїх знайомих у воду, щоб мати задоволення витягнути їх звідти.[3]
  • Байдужому легко бути твердим.[3]
  • Ми вперше розуміємо смерть лише тоді, коли вона забирає людину, яку ми любимо.[4]
  • У житті доводиться вибирати між нудьгою і стражданням. [4]
  • Геній не має статі. [4]
  • Бесіда повинна б вестися як гра, в якій кожен має свій хід по черзі.[4]
  • Сенс розуму полягає в тому, щоб бачити схожість різних речей і відмінність схожих.[4]
  • Тільки вільна нація володіє національним характером.[4]
  • Що таке свобода, знають лише ті, хто готовий померти за неї.[4]
  • Історія майже завжди приписує окремим особистостям, а також урядам більше комбінацій, ніж у них насправді було.[5]
  • З усіх чоловіків, яких я не любила, кращим був мій перший чоловік. [5]
  • Є тисяча способів бути дуже поганою людиною, не порушуючи жодного закону.[5]


ДжерелаРедагувати

  • Мудрість віків: вибр. афоризми/упоряд. М. О. Пушкаренко. — К.: Богдана, 2009. — С. 36.

ПриміткиРедагувати

  1. Як удосконалювати самого себе / Томан І: Пер. з чес. — К.: Політвидав України, 1984. — С. 203
  2. а б в г д Душенко К.В. Мысли, афоризмы и шутки знаменитых женщин, С. 455
  3. а б в г д е ж и Душенко К.В. Мысли, афоризмы и шутки знаменитых женщин, С. 456
  4. а б в г д е ж Душенко К.В. Мысли, афоризмы и шутки знаменитых женщин, С. 457
  5. а б в Душенко К.В. Мысли, афоризмы и шутки знаменитых женщин, С. 458