Йогансен Майк Гервасійович

Майк (Михайло) Герва́сійович Йога́нсен (1896, Харків — 1937, Київ) — український поет, автор пригодницьких романів. Один із засновників письменницької групи ВАПЛІТЕ. Представник «розстріляного відродження».

Йогансен Майк Гервасійович

Файл:Mayk Yohansen.jpg, Maik Johansen.jpg

Стаття у Вікіпедії

Роботи у Вікіджерелах

Медіафайли у Вікісховищі

З поезії

А нас, тих, що знали зарані пісню, Заспівають у трави, квіти й коріння, Вітерець хвильовий пролетить і свисне. Тичину блакитний елан оповине, Закиває лісними очима сосюра, І знайдеться десь перекручений корінь, Такий незграбний, такий чудернацький і бурий, Що для нього назвищ не стане тих, Що раз полізуть в історію І наречуть йому химерне ймення: — Йогансен. — «Метемфісис», з утопічної поеми «Комуна»

Життя Гая Сергійовича Шайби

Як Гай Сергійович Шайба був найкращий хлопець, так Тася була найкраща дівчина. Вони були як передпара в балеті, як дві найкращі книги в бібліотеці, як сонячний день і зоряна ніч. Розмаїтоколірні мільйони легенд написано в книгах про кохання, і всі ті легенди в належний час і в нормальному порядкові пережив Гай Сергійович Шайба. Він спиняв свій погляд на весняних хмарах, і це не здавалося йому недоцільним марнуванням дорогоцінного часу. Він читав з Тасею Енгельса — і це здавалося йому пропагандою марксизму. Він показував Тасі, як він може котити дві кози одразу — і це вони розглядали як фізкультурну вправу. Він ходив гуляти по третій поперечній вулиці і випадково стрівав Тасю — а після цього зовсім природно було, що вони йшли гуляти вдвох. Потім з математичною точністю було встановлено, що вони створені один для одного в цілому світі. Далі з'ясувалося, що хмари, Енгельс і кози стали нецікаві, і хмари, і Енгельс, і кози в колосальному розмірі знайшлися в їхніх тілах, а крім того, в тих тілах одкрилися зовсім небувалі поняття, краєвиди, нові слова, філософські обрії, поперечні вулиці і фізкультурні вправи.

Елементарні закони версифікації

• (…) найголовніше — це знання того, що куди годиться

Пригоди Мак-Лейстона…

Одне ще хотів би я сказати: буває так подекуди, що впаде тобі на голову горіх; од цього буває таки боляче. Так от, ти мусиш мені кріпко обіцяти не верещать і не скавучать, а зціпити зуби, хіба сказати стиха: «Гм! Гм! Гм! Макекембе-ла-моту-ма — моту-ма!» — Як келеп (черепаха) вчив собаку терпіти.

Про Майка Йогансена

	В автобіографії Йогансен писав, що перейшов на українську мову під впливом учителів гімназії імені Грінченка, де він викладав латину. Це була перша українська гімназія в Харкові, тут французьку викладала Христя Олексіївна Алчевська, а директором був Микола Плевако, пізніше відомий літературознавець.
	— Ярина Цимбал

Джерела

• Йогансен Майк.. Вибрані твори / Упоряд. Р. Мельників. — К.: Смолоскип, 2009. — 768 с. — ISBN 978-966-8499-94-4